Мої вітання, Людонько!
Я тому й зник з твого простору так надовго, що вже не можу писати ворожою, а рідною ще не вмію...
Від самого дитинства вбивали в мені українця.
Дякувати Богу, не до вбили...
Дякую за теплі слова!!!
Надихає...
Сергію, це не від сайту. Скоріш за все, це може бути пов*язано з тим, що досять "доброжелатели". Це коли на сайт подається одномоментно тисячі запитів з проксі айпішек щоб перевантажити сервер.
Твої заходи і заходи інших айпишек враховуються тількі один раз. Через деякий час, (не пам*ятаю скільки, але це часи, якщо не сутки), система розпізнає того, хто заходить знову, як унікальний і може знову порахувати.
А що до тих досів, то ти подивись на лічильник у лівій колонці, там де "На сайте сейчас..." от коли іде атака, то там цифри зростають кожну секунду на 20. Боротися з цим неможливо, але сайт на міцному серваку, тож не хвилюйся.
Я ж не знаю хто це зараз робить. Т.з. "конкуренти" - це меньш за все, тому що ця галузь не прибуткова і у цьому сенсі нема за що боротися. Я думаю тут ідеологічне питання. Декілька разів сайт блокували про "предписанию РОСкомнадзора". У пошуковій системі рос. яндекса сайт практично не ранжують. Було таке, якщо пам*ятаєш, коли адміни восстанавлювали вірші наших авторів, після хакера з т.з. лднр. Та всяке було, але нічого страшного. Це стимулює)
якраз учора дивився відео
подорожі Чорнухінським
районом Полтавщини, ці
покинуті хати, зарослі
кропивою та деревами.
подібні почуття від
вашого вірша. дякую, дуже
тонко і сумно.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.