Автор: Млечный Путь
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-10-31 00:46:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Шкода, пішов зарано Яків,
Зробити більшого не встиг.
Завжди горів, неначе факел,
З яскравим спалахом затих.
Палав для нас, для України.
І от, коли прийшла біда,
То простогнала Ненька: "Сину,
Іди боротись на Майдан"..
Поважний вік не стримав Яшу,
Коли Майдан увесь в вогні.
І він пішов - за долю нашу,
Життя достойне, не в багні,
В огонь і дим(палали скати),
На барикади, в Божу рать,
Промовив з усмішкою: "Браття,
Колись же треба помирать.
І хай по нас стріляє "беркут",
Та всіх не вб'є, не всі помрем.
Не править президенту-зеку!
Тут росіянин і вірмен,
Поляк, та хлопець із Канади,
Казах, словак та білорус.
Це означає: ми, громада,
Геть проженем всілякий гнус,
Який на Банковій жирує,
Бо править балом Сатана.
Країна в бідності горює,
Вщент пограбована вона".
Сказав і встав на барикаді,
Жертовно ніс життя своє,
Як лицар древній, що в баладі
Себе за друга віддає.
А снайпер-беркутівець чітко
Навів приціл, натис курок.
На брук лягла кривава квітка-
Упав боєць, скінчився строк.
Та, ти не вмер, я знаю, Яшо!
Ти будеш завжди жити в нас,
А ми, якщо потрібно, ляжем
За землю нашу - Крим, Донбас!
Над рідним краєм - завірюха,
Війни кружляє круговерть...
І я прошу тебе, як друга ,
Вернись! Нехай чекає смерть!
Авторський текст:
Как жаль, что ты не дожил, Яков,
И сделать больше не успел.
Всегда горя, как яркий факел,
Ярчайшей вспышкой - догорел.
Ты жил для нас, для Украины,
Больной стране был Богом дан.
И вот она сказала: сыне,
Иди сражаться на Майдан!
Семьдесят пять – не возраст, Яша,
Когда там снова всё в огне…
И он пошёл – за судьбы наши,
За жизнь нормальную в стране
В огонь и дым горящих скатов,
На баррикады, в Божью рать.
Сказав с усмешкою: - ребята,
Когда-то надо умирать.
И пусть по нам стреляет «Беркут»,
Всех не убьют – мы победим!
Не править президенту-зеку -
Вон с нами русский, армянин,
Поляк и парень из Канады,
Казах, словак и белорус.
А это значит, люди, надо
Всем вместе сбросить эту гнусь,
Что там, на Банковой, засела,
Где правит балом Сатана,
Где сотнями бесчестных сделок
Уже разграблена страна…
Сказал и встал на баррикаде
Как знамя, символ, как хоругвь,
Как рыцарь древний, что в балладе
Погиб в бою, чтоб жив был друг.
А беркутовец-снайпер чётко
Навёл прицел, нажал курок…
На камни, в кровяных потёках,
Упал боец, чей вышел срок.
Но ты не умер, знаю, Яша!
Ты в детях будешь жить и в нас…
А мы – мы, если надо, ляжем,
Освобождая Крым, Донбасс.
Над Украиной злая вьюга
Из «Градов», пушек, сеет смерть.
И я прошу тебя, как друга:
Вернись, успеешь умереть…
История cоздания стихотворения:
Переклад зроблено на прохання АП Дзвони серця.Небесна Сотня, та за згодою автора.
Мені сподобалось,дякую) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-28 20:11:09 |
Дякую, Сніжана! Сила духу наш головний аргумент! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 20:00:42 |
Пусть будут такими все наши дни!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:55:56 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |