Автор: Юрий Мазунин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-05-23 07:48:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Хатіко

На полиці, трошки боком,
Зупинивши часу мить,
День за днем - як рік за роком,
Паперовий кіт сидить.

Він до їжі не охочій,
Не нашкодить тут і там,
Коготки свої не точить
Об шпалери та диван.

На хазяїна чекає,
Що зробив його давно,
Непомітно всім зітхає,
Мовчки дивлячись в вікно.

Розглядає перехожих,
Спогадає гарні дні…
Он іде на нього схожий,
Але серце каже – НІ.

Серце також паперове,
Він на згадку залишив,
Щось у ньому загадкове,
Б’ється, як збираєш пил.

Сумувати чи радіти?
Тільки я чомусь в сльозах…
Марно мріяти, що діти
Прилетять під рідний дах.

История cоздания стихотворения:

Присвячую сину Олексію, на день народження!