*=== Мир дому Вашому! ===* ЛЮБЛЮ ВСІХ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА І МОЮ УКРАЇНУ ! *===* Моя Україна: http://www.youtube.com/watch?v=y7TLybKdnIc

Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-10-30 14:04:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

За долю народну, а не за iдею

Плели нашу долю Московії спиці,
Петляли законами гаки облудні,
Тому  розпочався протест у столиці
І Дідич очолив штаб спротиву  в грудні,
Коли мирних діток-студентів побили.
Здригнулась душа городенківських хлопців,
Летіли у Київ, неначе на крилах,
Щоб якось спинити лихих «охоронців»:                
- За що змолотили студентів кийками?!  
- За що владним чоботом ребра ламали?!..
Вузлами стискали Вкраїну роками
І  волю давили криваві вандали.   
                        
Майдан не вдалось  обхопити петлею,
Бо перші шеренги стояли, мов скелі,
За долю народну, а не за… ідею;
Мов факели, в  небі  горіли «коктейлі»,            
Спиняючи натиск машини злодіїв.
Мішалися з димом невинні сніжинки,
Не знали, наївні, про смертні події…
Та й хто б здогадався про варварські вчинки,      
Про крові потоки, про гори побитих,
Про план шахраїв і проект казнокрадів…
По трупах ступають престольні бандити.
Ще зранку Сергій вивів сотню до Ради
І всім повідомив: «Йдемо ходом мирним».
Та ось в Кріпосному провулку неждано
Попали в облогу. Шквал вдарив мундирний –
Кров... Вибухи... Галас... Трусило Майданом.                

Прийшлось  відступати. Відходив останнім,            
Своїх побратимів прикривши собою.
Немов в казані величезнім вулканнім,        
Кипіло, крутило. Смерть рвалась до бою.

Невдовзі знайшли понівечене тіло
З проламаним черепом. Вбито Сергія.
День в розпачі меркнув. Сніжинки тремтіли,
Стікали сльозою.  Це танула мрія?..
А мріяв козак про ходу в Городенці
На честь українських незламних героїв...
В день  смерті Сергія засмучені хлопці  
несли смолоскипи, крокуючи строєм.

Немов фіміам, линув дим попід хмари,
А в іскрах  блищали вогні херувимів,
Наповнивши груди нетліючим жаром,..                   
Топилися воском серця побратимів!

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 590

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.

Ангелина Длинка

Это было время ежедневных слез, горечи... Очень боялась революционных событий, в шестнадцатом году мою прабабушку, которая за отца заступилась, Павла Длинку, забили нагайками
на площади привселюдно. Я с этой болью не расставалась. Ей было восемнадцать лет. Спасибо вам!

2017-01-11 16:54:35

Оксана Васильевна Федишин

Як важко змиритися з тим, що саме так поступають з людиною. Забити людину. Звірство - не що інше. Дякую, Ангеліно.

2017-01-12 00:03:45

Игорь Мунтян

Оксана Васильеана,
стихи понравлись!

2016-09-26 20:04:27

Оксана Васильевна Федишин

Дякую, Ігоре.

2016-09-27 00:03:22

Николай Дубовой

Правдиво, патріотично!!!

2016-03-02 14:16:25

Оксана Васильевна Федишин

Дякую, Миколо.

2016-03-03 00:21:47

Ніна Трало

Вічна пам'ять полеглим за волю неньки України. Спасибі за чудовий твір.

2016-01-08 15:38:30

Оксана Васильевна Федишин

Дякую, Ніно.
Світла пам'ять героям.

2016-01-09 02:51:44

Лариса Чайка

Спасибо за стих, спасибо за память! Как вспомню сколько молодых ребят погибло, сердце кровью обливается, а сколько покалеченных судеб! Нет мы не забудем это никогда! Наша страна изранена, обворована, но жива и верит, что мы победим супостатов! Такой народ одолеть нельзя! Слава Героям! Слава Украине! Верим, мы победим!!!

2015-11-28 17:11:06

Оксана Васильевна Федишин

Спасибо, Лариса.
Светлая память героям.

2015-11-30 01:16:11

Геннадій Дегтярьов

Стоит это всё перед глазами и сейчас. Не забуду сам и расскажу молодым, везде и всюду. Не будем отчаиваться, глядя на совков. Есть украинцы, были и будут. Пережили монголов, переживём ещё раз. Обязательно. История будет написана и никто из этих героев не будет забыт. А Гепы там всякие и Вилкулы быть может и удостоятся строк в этой истории, но это будут другие строки.

2015-11-28 16:52:55

Оксана Васильевна Федишин

Слава Богу за людей, які переповідатимуть нащадкам про цю страшну історію і берегтимуть в пам'яті дорогі імена Героїв.

2015-11-30 01:03:14

Пилипенко Сергей Андреевич

Все эти жертвы были не напрасными.... Мы помним...
С теплом .........

2015-11-28 16:52:48

Оксана Васильевна Федишин

Спасибо, Сергей Андреевич.
Светлася память героям.

2015-11-30 00:25:04

Тетяна Сливко

Важко читати ...перед очима знову і знову ті події, сльози навертаються і серце болить....Дякую, Оксано.

2015-11-28 16:30:32

Оксана Васильевна Федишин

Дякую вам, Таню.

2015-11-28 16:32:47

Виктор Шталь

Намальована картина вражає своєю правдивістю та емоціональністю.

2015-11-03 17:05:40

Оксана Васильевна Федишин

Дякую, Вікторе.

2015-11-03 23:43:17

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений