Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-09-23 14:42:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Серед цвiту мене загубив. Вiршi давно забутих днiв

                                   Вірші давно забутих днів

Скільки згуб!.. Скільки Знахідок,.. див!
Перед серцем своїм провинився:
Серед цвіту мене загубив,
А шукав серед жовтого листя.

Приспів:
Під підошвою мрію здавив…
Мчать у вирій роки –  не впіймаєш.
В чому сутність життя?.. Не вловив?
Не збагнув… Не впізнав й не питаєш.
  
Не знайти нам вже більше весни.
Відцвіла,..  в бур’янах заблудилась.
Зливи ринули, вдаль понесли…
І кохання об зраду розбилось.

Де надію мою занесло?!!
На той час ти шукав інше щастя…
На пташине просилась крило,
Щоби на чужині не пропасти.
                        ===
Як вертались лелеки в твій світ,–
Наді мною невпинно  кружляли:
Передати Новий Заповіт
Для спасіння твого умовляли.

Скільки згуб!.. Скільки Знахідок,.. див!
Попереду – незнана дорога.
Хоч мене ти давно загубив,
Та знайди хоча б двері до Бога.

История cоздания стихотворения: