*=== Мир дому Вашому! ===* ЛЮБЛЮ ВСІХ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА І МОЮ УКРАЇНУ ! *===* Моя Україна: http://www.youtube.com/watch?v=y7TLybKdnIc

Автор: Оксана Васильевна Федишин
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2016-11-01 13:37:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

29.05 - День пам"яті Кульчицького Сергія Петровича ("Зрада i любов")

Кульчицький Сергій Петрович
ЄДИНИЙ НЕБЕСНИЙ ГЕНЕРАЛ

          (17.12.1963 – 29.05.2014)
Народився в м. Веймар, Німеччина.
Загинув в м. Слов'янськ, Донецька область.

     Генерал-майор Кульчицький С.П., начальник управління бойової та спеціальної підготовки головного
управління Нацгвардії,  за півтора місяці зробив з вчорашніх самооборонівців Майдану професійних воїнів.
Турбувався про них з любов"ю батька.
     Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО у гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії
України, який після розвантаження харчових продуктів та
проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав
обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий із переносного зенітного ракетного комплексу.
     За виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті
державного суверенітету України, присвоєно звання «Герой України» (посмертно).

___ Зрада i любов ___

І.
Кому дав клятву «патріот»?
                        Погонам? Скарбу? Ворогам?
Приніс він в жертву наш народ
                      Чужим зажерливим «богам» –
І з вівтаря скелет війни
                      Встає... Скриплять його хребці.
Та не вбачає  «брат» вини:
                        Таїть зла камінь у руці –

Продажний план. Злоби оскал –
                      Пролити братню кров святу,
Коли Кульчицький, генерал,
                        Крилом підкорить висоту.
Під скрегіт щелепних куліс
                      Готовить змову знов кубло:
Того продати, хто повіз
                      Бійцям надію і тепло;

Убити, хто крізь ґвалт ворон,
                        Своїм рискуючи життям,
Насущний хліб довіз на фронт,  
                        Зламавши коси всім смертям;
Того, кого на блокпості
                      Чекали хлопці, мов сини.
Слова розважливі,  прості –
                      Заряд наснаги в час війни.

Голодним миру генерал
                      Привіз надію і любов,
І щиру відданість. Запал
                      Вливав, неначе богослов,
У спраглі істини серця.
                        Міняє колір день сумний,
В привітній посмішці отця
                       Зникають обриси війни.

Ось справжній ратний Генерал –
                      Фундамент збройних сил і твердь…

Дав зрадник ворогу сигнал,
                        Як Юда: знак – цілунок – смерть.

ІІ.
Згадай про клятву... «Патріот»!
                         Кому ти служиш?.. Ворогам?
Ти, як колись Іскаріот,
                       Заклав кровавий балаган.
– За «батю»! – вибігли сини.
                        Неслись вперед, хто в чому був.
Такої світ не знав війни:
                        Під кулі гнала їх любов.

Був справжній подвиг в грізний час,
                        Як збитий впав гелікоптер.
З Дня смерті «баті» не погас
                      Вогонь в душі, горить й тепер.
За нього в бій готові йти
                      Ще при житті, і після – теж.
Війні прийшлося відійти…
                      За Карачун, до дальніх меж.

Кістяк війни скрипів назад,
                       Звідкіль вели його сліди.
Хребці  змастив би маслом зрад,
                       Якщо б не Господа суди…
Чи вчитель знав про Іловайськ,
                        Як проривалися брати,
Як град косив шеренги військ,
                        Про подвиг кіборгів  святий?

У серце неба генерал
                      Піднявся. Бачив з висоти
Внизу небесний  арсенал,
                        Незламні ангельські щити.

Прорвались  учні навпрямки
                        На Божих зранених руках...
І сльози неба, мов струмки,
                       Лилися щиро по щоках.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 899

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

райка

Хай пам*ять живе вічно. Слава героям України!

2017-06-01 21:28:16

Оксана Васильевна Федишин

Світла пам"ять Героям.
Дякую, Райко.

2017-06-10 23:29:20

Альгиз

Вічна пам'ять герою!...
Гарна присвята, Оксано!

2017-05-31 19:41:24

Оксана Васильевна Федишин

Дякую, Альгіз.

2017-06-01 21:16:07

Тетяна Лавинюкова

Велике лихо для народу, коли гинуть його сини.

2017-05-31 19:07:06

Оксана Васильевна Федишин

... гинуть кращі з кращих - винищується нація.
https://www.facebook.com/Mova.Online/photos/a.148867208583611.33381.148437411959924/1014491125354544/?type=3&theater

2017-06-01 21:15:05

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений