Автор: Галина Лыса
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-05-13 17:58:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Монолог матері

На дітей жалітись гріх, сердься чи не сердься,
Малі діти їдять хліб, а великі — серце.
Мудрий хтось сказав, мабуть, або пережитий:
«Малі спати не дають, а великі жити».
То нелад у їх сім'ї (аж мороз по хаті),
То проблеми чималі при малій зарплаті,
То у сина — нелюбов, то роман у дочки,
То невістка псує кров (не бачили б очі),
То онука захворів (де тих ліків взяти?),
То старий немов здурів — ненавидить зятя,
То — одне, а то — друге... І кінця не видно,
А всі ж діти — дорогі, а всі ж діти — рідні.
Всі, мов пальчики, болять, як на них не сердься.
Дійсно: «Малі — хліб їдять, а великі — серце».

История cоздания стихотворения: