Автор: Галина Лыса
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-06-17 20:16:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ГРОЗА

Гроза як гроза — зрозуміло усім
Її і почуть, і побачить можливо,
І блискавки спалах, і гуркіт громів,
І поштовхи вітру, і зливи пориви,
Та грози вгамують спокійні дощі,
Природа служитиме далі слухняно,
А хто гамуватиме грози душі,
Нікому не видні болючії рани?
Не видно душевних пекучих вогнів,
Не чути довкола сердечного грому,
Прихованих сліз наболілих струмків
В душі споконвіку не бачить нікому.
Свій відчай терпляче по долі несу,
Бо вірю: не вічно безсилля вирує.
...Нікому не видну душевну грозу
Лиш тільки надія на Бога вгамує...

История cоздания стихотворения: