Автор: Микола Паламарчук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-07-01 19:11:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Спомини

Спомини

Щось дбайливо заховує  спомини,
Що громадять пройдешні літа,
Немов дим різнобарвний із комина,
У минуле летить красота.

Залишаються лиш фотографії,
Як далекі хмільні письмена,
Миготять у товстій біографії,
Вицвітають богинь імена.

На шляхах зачастили вибоїни,
Дивним маревом виснуть мости,
Поспішає по них все, що скоєно,
Через пам'ять в далекі світи.

Затягає глибокі зарубини
На серцях у дбайливі стрічки,
Їх лишають нам палко голублені,
Щоб горіли повік, мов свічки…

Час скирдує блаженні миттєвості
На життєвій колючій стерні,
Ми черпаємо звичаї з древності,
Що струмлять в повсякденній борні.

Чудасіями ми перемножені,
Хоч на грудях зірки і хрести,
Але долі у ласці народжені
Будуть довго під сонцем цвісти.

01 липня 2015 року

История cоздания стихотворения: