Автор: Ирина Бурлуцкая
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-06-05 12:14:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Жорстоке ім'я ласкає мій слух, тому я мазохістка

Твоє їм'я у мене на вустах,
Але я його вимовить не смію.
Та головне, гадаю, не в словах,
Та й говорити гарно я не вмію.

Із перших букв воно врізається у душу,
Із перших нот* воно ласкає слух,
Але про нього я забути мушу,
Хоч би й вогонь в моїй душі потух.

З твоїм ім'ям пов'язаний Булинем**
Моєму серцю дорогий мотив.
Я слухаю його і в мрії лину,
Хоч це, можливо, дикий примітив.

Бажаю я твоє ім'я прошепотіти
Із палкістю в самі твої вуста.
Скажи мені: чи можна так хотіти,
Як хочу тебе я?

Я пориваюся до тебе та вертаю
Ні з чим, бо ми із різних кіл.
Болить мені, бо я тебе не маю,
Ти особливим є серед мільярдів тіл.

Для тебе я назавжди зостанусь у тіні,
Хоч ти і сам із неї не виходиш.
Ти й через вічність не дістанешся мені,
Лише собою розум розтривожиш.

Ми жити будемо, як досі жили.
Забудем одне одного умить.
Забудемо єдиний раз, коли любили.
Ніколи й серце більш не заболить.

*мається на увазі, що ім'я немов пісня
**Булінь - міцний вузол

История cоздания стихотворения: