|
Автор: Людмила Притула
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-06-11 21:51:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
...Я,КАК ЛИСТИК, ГОНИМАЯ ВЕТРОМ
ОТ СЕБЯ УБЕЖАТЬ Я ХОТЕЛА.
Я НЕ СЛУШАЛА ГОЛОС СЕРДЦА,
И КАК- БУДТО В ПРОПАСТЬ ЛЕТЕЛА.
СКОЛЬКО СДЕЛАНО В ЖИЗНИ ОШИБОК-
ДВАЖДЫ В РЕКУ УЖЕ НЕ ВОЙТИ.
Я ЧЕГО-ТО ЕЩЕ ЖДАЛА,
НАТЫКАЯСЬ НА КАМНИ В ПУТИ.
ПАДАЛА,ПОДНИМАЛАСЬ И ШЛА,
ЗУБЫ СТИСНУВ СТОНАЛА ОТ БОЛИ.
ТЫ УШЕЛ-ВОЗВРАЩАТЬ Я НЕ СТАЛА.
И ЗАХЛОПНУЛАСЬ ДВЕРЬ ЗА ТОБОЮ.
ПУСТОТА,ОДИНОЧЕСТВО,СТРАХ
И СОМНЕНЬЯ ТЕРЗАЛИ ДУШУ.
ВОЗВРАЩАТЬ Я ТЕБЯ НЕ СТАЛА -
МНЕ ПРЕДАТЕЛЬ СОВСЕМ НЕ НУЖЕН.
И ПУСКАЙ МНЕ СЕЙЧАС ОЧЕНЬ ТРУДНО -
НЕ СЛОМАЮСЬ,НЕ СДАМСЯ -ПРОРВУСЬ!
И СПАСИБО ДРУЗЬЯМ ПОДДЕРЖАЛИ...
Я УЖЕ НИЧЕГО НЕ БОЮСЬ
История cоздания стихотворения:
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |