Отсутствует

Автор: Наталия Волынец
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2015-07-07 21:15:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мольфарка (сценічний образ)

Всіх вітаю, добрий вечір,
і дорослим і малечі!
Шо, прийшли на мій сеанс?
То скажу є добрий шанс
вам позбутись негативу,
чи якого ще нариву.
Як це місто зветьсі*, люди?
Най завжди щасливим буде!
Най буду ́ть** усі багаті
в цьому місті в кожній хаті!
Добре шо зібрались разом,
то зведу з вас всю заразу.
У Карпатах, в себі вдома,
я мольфарка всім відома.
Я знімаю порчу, зглаз,
всю гидоту, навіть сказ.
Ось, наприклад, чоловік,
як сказивсі, взяв і втік
до якоїсь молодої.
То скажу вам, друзі мо́ї,
цього "мачо" до дружини
повєрну ́ за півгодини.
А ото шо є між ніг,
хоч таке казати гріх,
не буде́ нігде́ плигати,
буде здатне тіки сяти.
Той кубе́ль про все забуде,
і з своєї халабуди
навіть гавкати не буде.
Як скажу чарі ́вне слово,
то заціпить стопудово.
А якщо він ще й п'яничка,
то для мєне, це дрібничка.
Зро́блю так, шо самогону
він не питиме до скону.
Навіть пива він до рота
не візьме, бо буде рвота.
В кого є які проблєми,
то звертайтесі до мєне.
Я лікую всі болячки:
грипи, гикавки, сверблячки...
Покладусь на ласку Божу,
не соромтесь, всім помо́жу.  .
А ось тим, хто "жабу" має
і від заздрощів страждає,
має душу злу, ворожу,
я ніяк не допомо́жу,
хоч, людей таких шкода,
бо від чорта ця біда.
В нього темна, дужа сила,
мо́я магія є – біла.
Щоби Звіра подолати
тра, найперш, бажання мати.
Підніміть, будь ласка, руки,
хто зазнав цієї муки,
хто не може ніччю спати,
бо в сусідів кращі хати,
більше гро́шей, добрі діти
і машини не в кридиті.
Ніц нема таких у залі?
То нехай не сплять і далі!
Вмію також поробити,
щоб були здорові діти,
щоб була робота всім,
щоби був багатим дім.
Покладусь на ласку Божу –
ваші статки приумножу.
От вам хрест, шо тих гроше́й
буде стіки, як воше́й,
шо натрушують мажори-
олігархи... I'm sorri.   
Про політику мовчок,
бо відріжуть язичок.  
Я на молодість і вроду
заряджаю святу воду.
І без "ботексу" й ножа,
тіки словом ворожа,
для любої дівки, тітки
зро́блю нові, гарні тітьки.
З товстуна зроблю ́скілєт
без мороки і дієт,
та ще й добрий дам совєт:
хто бажає похудати,
то... не тра багато жрати!
Покладусь на ласку Божу –
з вас зроблю ́кістки і кожу.
Ворухну лише-но пальцем –
ваше сало стане смальцем.
Лисим вирощу волосся,
густим буде, як колосся.
Бачу лисий, як коліно
дядько... То скажи, мужчино,
згоден на експерім'єнт?
Харашо... Один мом'єнт.
Проведіть товариша,
а усім кажу я – ша!
Зара під моїм гіпнозом
гольову скує морозом,
потім буде гарячо,
не лякайся, це нічо!
То полізуть з середини
усі сплячі волосини.
Зара всі побачать чудо,
за півмиті будеш з чубом.
Токо нада асістєнт,
шоб зробить експерім'єнт.
Золота моя дитино,
підійди-но на хвилину,
поклади оцю хустину,
порівняй зо всіх сторон,
та потримай мікрофон.
(хустку кладуть на голову лисого чоловіка)
Зара буду чаклувати,
а всіх про́шу рахувати.
Дядьку, ти не засинаєш?
шось незвичне відчуваєш?
На маківці не свербить?
Ну, то добре! Буде жить.
Перевіру, як там мізки,
чи не заплелися в кіски.
(мольфарка під хусткою непомітно приліплює оселедця)
Шось там лізе, чесне слово...
Мабуть, досить. Все готово.
Раз, два, три, шотири, п'ять...
Все. Капець. Давай знімать.
Подивіться, добрі люди,
то ж козак тепера буде,
не якийсь старезний дід!
Цеє маєш на розплід.
Дядько, дай-но копійчину
за свою нову чуприну,
за відновлене волосся,
шоб воно тобі велося.
Ніц не маєш? То шкода.
Але гроші, то вода.
Нашо бабці тії гроші...
Он-де стерлисі галоші,
шоби по людя ́х ходити
і добро усім робити.
Нині маю вже сто літ,
як з'явилася на світ.
Вже нічо мені не треба,
душа проситься до неба.
То ж, коли, кого стрічаю –
віддаю усе, що маю.
І тобі дам кілька гривень.
Не плигай мені, як півень!
Як дають – завжди бери,
бо від Бога ті дари.
Йди, синок, до перукарні,
кучері зроби там гарні.
І повір мені мольфарі –
з жінкою буде́ш у парі
до кінця аж світу жити
і її одну любити.
Був він бідним – став багатим,
був він лисим – став патлатим,
тож кажу – у добру казку
вірте, слухайте Параску.
Все. Пора мені кінчати,
повертатися в Карпати.
Про́шу в гості, хто там буде.
Най щастить вам, добрі люди!
Помолюсь святому Богу,
тра збиратисі в дорогу.
Та скажу ще кілька слів,
що Господь мені велів:
Розум, долю, волю майте!
На все добре! Прощавайте!





История cоздания стихотворения:

Картина Ирины Лупащенко "Мольфарка"
* У творі використаний територіальний діалект і суржик.
** Деякі слова з "місцевими" наголосами.

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 769

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.
Регочу і падаю зо сміху! Де б знайти таку мольфарку для всіх чоловіків!
2015-07-09 17:17:28
Це, шоб не були лисі? Чи, шоб заціпило стопудово?..
2015-07-09 17:21:46
Ага!
2015-07-09 17:24:09
О, то звертатисі до мєне
В кого є які проблєми!
2015-07-09 17:29:24
Здорово, Наталю, зобразила мольфарку западенську, із їхнім особливим голосовим колоритом, дуже цікаво читати, художньо оформлено, з гумором, дуже сподобалось, отримала масу задоволень. Всіх благ пані Наталю зичу!
2015-07-08 12:55:48
Дякую!
2015-07-09 00:59:32
Забрала у скарбничку, така велика форма! Треба уважно перечитати!
2015-07-07 22:55:46
Ага, на здоров'ячко!
2015-07-07 23:10:12
Ціла колоритна вистава))) Ви - молодець!
2015-07-07 22:51:53
Дякую
2015-07-07 23:18:35
Пропущено літеру: '...Всю гИдоту, навіть сказ'.
От закрутила мольфарка сюжет! Куди тій чаві! Мені вельми сподобалося.
Бути добру! Дефонтер
2015-07-07 22:32:29
Перепрошую, а цо то є - "чава"?..
2015-07-07 23:14:24
'Чавела' - циганка. Дефонтер
2015-07-07 23:25:58

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
Жила - была однажды,
Прекрасная ЛЮБОВЬ.
Но предали невежды,
И лилась ЕЁ кровь.

А дальше, воскресала,
У всех кто полюбил.
Взамен, ни грош не брала,
С НЕЙ в счастье каждый жил!
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-03-28 21:24:32
Чудесно, словно песня.
Спасибо, Ира.
С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-03-28 21:09:39
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.