Отсутствует

Автор: Наталия Волынец
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-01-01 20:33:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Смерть Козака (посвята Леоніду Проводенку)

"Рашисти" вбили Козака.
Поцупили ще тепле тіло.
Знущалися. Чиясь рука
знімала це ганебне діло.

Сволота, просто дикуни,
їх батько Біс. Хто ж їхня матір?
Повія, що живе з війни,
грабує все в сусідній хаті.

Вона створила "Руцький мір",
що розгалужується в світі.
Ссе кров з людей, як той вампір,
їй байдуже, що гинуть діти.

Вона припхалася до нас
у волелюбну Україну,
пошматувала весь Донбас
і вбила не одну людину.

Та наші хлопці молодці
дали потворі відсіч гідну.
Зі зброєю в руках бійці
охороняють землю рідну.

В боях багато полягло
достойних пам'яті людської.
Господь, цілуючи в чоло,
прийняв у Рай усіх Героїв.

А ті, хто вбили Козака,
який дивився в вічі смерті,
колись станцюють "гопака"
на вугільній пательні в пеклі!

Хіба це люди? Ні і ні!!!
Це зграя хижа і ворожа.
А наші вої у борні –
це нації міцна сторожа.

Герою слава на віки!
Він в божій купелі на небі,
де всі загиблі козаки,
бо світлі душі там, далебі.

История cоздания стихотворения:

У четвер, 29 грудня, під час бойового зіткнення загинув український боєць 12-го окремого мотопіхотного батальйону,
Леонід Михайлович Проводенко, який мав позивний "Козак", його тіло викрали бойовики. Українські військові розповіли
подробиці загибелі побратима.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться в інформації Фейсбук-сторінки 72-ї бригади.
"12 ОМПБ нині прикомандирований до нашої бригади, тому страшне лихо, яке сталося в цьому батальйоні позавчора,
торкнулося болем і нас також. Під час короткого зіткнення біля Крутої Балки (Авдіївка) від ворожої кулі загинув
військовослужбовець"Козак" – старший сержант Леонід Михайлович Проводенко , командир відділення розвідвзводу.
Переляканий пострілами противник відкрив шалену стрілянину і під її прикриттям викрав тіло бійця, щоб поглумитися
з нього", – написано на сторінці.

"Полеглому Леоніду Проводенку було 53 роки. До війни він жив у селищі Михайлівка на Луганщині, працював
громадянським інспектором з охорони природи. Одружений, мав двох синів. Коли почалася окупація, вивіз родину до
Києва, а сам 6 серпня 2014 року пішов добровольцем на фронт. Служив в 12-му батальйоні, завжди опікувався
молодшими товаришами, наслідував козацькі звичаї. Мріяв звільнити рідне село і повернутися до рідної домівки, до
улюбленої роботи", – повідомили в 72 ОМБР.

Згідно з домовленостями, ворог віддав тіло Козака побратимам для організації поховання з належними Герою
почестями.
Похорон Леоніда Проводенка (позивний Козак) відбувся в понеділок, 2 січня, на військовому Лук'янівському
кладовищі Києва. Прощання об 11.00 на Інститутській, верхній вихід зі ст. м "Хрещатик", алея Небесної сотні.

Джерело:
http://ua.censor.net.ua/photo_news/421808/u_boyu_pid_krutoyu_balkoyu_zagynuv_ukrayinskyyi_voyin_leonid_provodenko
_boyiovyky_poglumylysya_z_yiogo

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 705

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Эмилие

Наталю, я вдячна Вам за ці рядки... Тільки хочу внести деякі зміни у відомості про життя Леоніда. Так, у нього двоє дітей (донька та син)... Він знав, що на нього полюють... Останні відвідини близьких відбулися за декілька тижнів до його загибелі... Він відчував, що щось станеться, але не міг вчинити інакше. Це була наша остання розмова... Обіцяю, що передам цей вірш його дружині та сину, його двоюрідним сестрам...Тільки це зроблю першого вересня.

2017-07-19 01:39:15

Наталия Волынец

Еміліє, я тепер рідко перебуваю в віртуальному світі, тож вибачте, що відповідаю не завжи вчасно. Щиро(!) вдячна за відгук на цей твір і за те, що він, завдяки Вам, колись дійде до тих, кому Леонід був рідним. Світлини його смерті вікликали біль, щем... А сильні емоції, хаос думок у мене трохи вщухають лише після того, як викладу їх у формі вірша. Ось така в мене терапія... Світла пам*ять Герою!

2017-08-13 23:07:21

Эмилие

Мої вітання.Так завжди у житті...Така у нас терапія...

2017-08-13 23:18:18

Андрей Зеленский

Дуже добре і поєтично написаний вірш. А з громадянської точки зору бере за серце та збуджує жагу помсти. І вона відбудеться...

2017-02-08 00:20:13

Наталия Волынец

Андрію, уявляю як Вам було, мабуть, не просто завітати до мене на сторінку, зогляду на наші непорозуміння. Тож, дякую за щирий відгук. У такий час нам потрібно знаходити спільну мову задля перемоги над ордою хижаків. Вірю, що це нам вдасться.

2017-02-08 00:46:47

Андрей Зеленский

Що бУло - те пішло водою, Наталю!
Не міг я пройти повз такого сильного та поєтичного вірша, зміст якого повністю відповідає моїм відчуттям та почуттям.
Пропоную забути минуле та жити майбутнім!
З повагою: Андрій

2017-02-08 16:35:18

Эдуард Неганов

Эти рашистские сволочи ни чем не гнушаются... Но бумеранг обязательно снесёт их.
Спасибо, Наталия, за патриотизм и любовь к Украине!

2017-02-08 00:13:51

Наталия Волынец

Эд, спасибо за отклик Вашей души. Очень рада Вас видеть. Обнимаю по-дружески. Жму руку.

2017-02-08 00:40:37

Эдуард Неганов

2017-02-08 15:26:11

Валерий Масагор

Їх батько – Біс. Та, хто ж їх матір?) - сильно написано, Наташа!!!

2017-02-07 23:35:12

Наталия Волынец

Валера, спасибо за отзыв.Сильно злая была...

2017-02-07 23:52:25

Валерий Масагор

2017-02-08 18:28:08

ЛИМ

!!!!!

2017-02-07 22:14:00

ЛИМ

2017-02-07 22:14:29

Наталия Волынец

ЛИМ, дуже дякую за таку рецензію. Від серця до серця.

2017-02-07 22:21:52

ЛИМ

Я тільки не розумію я що один прочитав? Де відгуки?

2017-02-07 22:26:04

Наталия Волынец

ЛИМ, мабуть, усі відгуки у серцях...

2017-02-07 22:30:40

ЛИМ

2017-02-07 22:52:51

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений