"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Варвара
Тема:Ироническая проза
Опубликовано: 2017-01-12 03:40:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Когда нету никаких сил терпеть эти надругательства и злыдни,
так хочется ругаться ядрёно, по - москальски. Как когда-то
ругался мой родственник – одно слово и три нецензурных. Но
это оказывается ничего по сравнению с тем как разговаривали
на его родине, где однажды мне пришлось побывать в гостях, и
эта поездка запомнилась мне надолго. В его родной деревне, от
мала до велика, что ни слово то мат, а если два, то семь этих…
дурных слов. Тогда я была в диком ужасе, а сейчас… Ох, как я
их понимаю!
Мой родной завод - кормилец, когда-то флагман
машиностроения, находится в одном из областных центров.
Несколько лет подряд нам рассказывают, что он на грани
банкротства. Что это такое, простым смертным, умом не понять.
Так и хочется сказать одно слово и три … тех нецензурных, что
по - москальски.
Зарплату задерживают. Заказов нет. Люди увольняются
толпами, чтобы успеть получить задолженность и положенных
три оклада. Всё по закону. Тут можно и промолчать.
Но вдруг, генеральный директор пообещал повышение
зарплаты. Точечно. Кому на 10%, а кому и на все 50 – 100!
Обещание свое, вскоре, выполнил. Но что - же получается:
начальству, кумовьям, сватьям, любовницам повысили на все
100%. Специалистам (надо же кому-то и работать) – на 10%. А
вот малообеспеченным, как всегда, дулю с маком. Решили, что
и так выживут – жили же как-то до этого. Душа разрывается от
такой неправды, хамства, сверх цинизма… Так и хочется
сказать пару слов и семь нецензурных. Ядрёно, по -
москальски.
А люблю свою рідну, свою солов’їну мову. Всім серцем люблю,
кожною клітинкою свого єства. Пам’ятаю ще з дитинства, як
затягне моя люба мама ввечері, після тяжкої праці, пісню про
кохання та про тугу, про калину та рідну неньку Україну.
Солов’ї з подиву замовкали, а ворони спросоння з дерев
падали. А батько стояв біля калини, що росла розкішним кущем
коло хати, слухав і плакав. І так мені ці спогади, по
сьогоднішній день, гріють мою невгамовну душу і моє
незрадливе серце.
…Іду собі вулицею рідного міста, як завжди мрію, милуюся
зимовим пейзажем. А зима видалася незвичайною,як і кожний
рік поспіль. То морози з хуртовинами, то ожеледиця. Дороги
ніхто і не збирається чистити. Сніжок, що йшов вранці, прикрив
льодяний настил. Раніше, в далекі добрі часи, двірники
розчищали доріжки де ходили люди, посипали їх піском та
сіллю, а тепер в бюджеті, на ці блага цивілізації, грошей не
вистачає.
Іду собі, мрію… Та як підсковзнувся… Та як гепнуся на … п'яту
точку. Аж в очах замерехтіли метелики… І де ті слова
знайшлися,такі смачні, на українській…
История cоздания стихотворения:
Правда жизни, от которой хочеться кричать на весь свет:
- До каких же пор!
Віра в Перемогу - це те,
що нам допомагає у ці
важкі дні. Дякую вам за цей чудовий вірш, Раю. |
Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-20 14:41:51 |
"Душу не вбити і
гордість не вбити, І до Вітчизни святую любов." ви дуже тонко помітили, про що мріють росіяни. дякую! |
Рецензия от: Захар Зінзівер 2024-04-20 14:06:53 |
Чудовий вірш! |
Рецензия от: Раиса Татаркова 2024-04-20 13:55:28 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |