Автор: Татьяна Донец
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-07-20 13:31:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

***

Я тобі вже не можу сказати,
Що тебе дуже сильно люблю,
Мені сумно у цьому зізнатись,
Але серце тобі вже я не віддаю.
І здається мені - ти прокляття моє,
Губиш розум і серце, і душу,
На розп’ятті лежить бідне серце моє,
Ці страждання я витримать мушу.
В’януть всі почуття, горять вічним вогнем,
Мов троянди зів’ялі в саду,
Розрублю я всі пути гострим, срібним мечем,
Всі печалі від думок відведу.
Не повернути вже нашу любов,
Її пристрасть поволі згорає,
Повільніше біжить в жилах кров,
І мелодія щастя вже більш не заграє.
І шукаю я відповідь: чому так сталось, чому?
Може я не така, щось не так я роблю?
А це сталось, напевно, в їх житті лиш тому,
Що ніколи він їй не прошепче «люблю»…

История cоздания стихотворения: