Автор: Дмитрий Коршунов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-03-08 10:09:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

За що мені...

За що мені та нагорода,
Дружину зранку обіймать,
І дивуватись:"Що за врода!",
Та вірш, як пісню заспівать.

Ніщо під Місяцем не вічне,
Але не згасне маячок,
У серці полум'я величне,
Та ніжний подих квіточок.

Те почуття, не примха долі,
А двох сердець, в одне, злиття,
Не випадково, а по волі,
Любові, що дає життя.

Мені не треба свят жіночих,
Щоб на руках нести Любов,
Я зазирну в кохані очі,
Та заспіває серце знов.

Усе у світі змінне в часі,
Окрім Любові - вічний зліт,
На шкіри ніжному атласі,
Я залишу цілунків слід.

За що мені, я й сам не знаю,
Ця нагорода вище мрій,
Тебе одну лише кохаю,
Моя Танюша - янгол мій!

История cоздания стихотворения: