Автор: Снитко Людмила
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-04-28 19:12:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

БАБУСИНА ХАТА

Біля тину стою на дорозі…
І спливають у пам’яті дні:
он бабуся стоїть на порозі,
ми – такі безтурботні й малі.

І усмішка бабусина щира,
хвартушок у дрібних  квіточках,
і хустинка чистенька та біла,
і кофтиночка у цяточках.   

Лампачова*  білесенька хата
під пожухлою стріхою спить…
Квітнуть мальви, півонії, м’ята
і порічка росою блищить…

І любистком покрита долівка,
і вишневий кисіль у мисках,
коло груби – бабусине ліжко,
квіти вишиті на подушках.

Біля тину стою на дорозі –
на прийдешньо-минулій  межі…
Хвіртку я прочинити не в змозі,  
бо живуть там вже люди чужі.

03.2017
__________________
* лампач, діал. – необпалена велика цегла з глини з домішкою соломи.  

История cоздания стихотворения: