Автор: Андрей Майоров
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2014-08-08 11:58:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Кришталики небесного сія́́ння,
Обрамлені в смарагд і порцеляну –
Незводячи очей, немов востаннє,
Я, вкотре, милуватись ними стану.
Прозорі й чисті, ніби ті джерельні во́ди,
Два світоча шляху моєї долі.
Проміння їх, мов той ковток свободи,
Який годиться смакувать лише поволі.
Два дива світу, восьме і дев’яте,
По вінця сповнені коханням незрадливим.
Його палкий аккорд, життям ще не прим’ятий,
В душі дзеркалах знітився цнотливо.
Вони ж, ввібравши всю буянь весняну,
Нещадно свердлять наскрізь всі вагання...
А я, укотре, милуватись ними стану,
Затамувавши подих, мов востаннє...
История cоздания стихотворения:
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість! |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:29:51 |
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:21:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |