Автор: Борис Смыковский
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-03-20 13:44:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Крила були майже непомітними.
Темні від бруду та попелу, зі склеєним, смолисто-зваляним пір’ям, вони, наче тіні сумирних
пілігірімів, безмовно-сиротливо тягнулися за спиною. Ти, мабуть, забула про них.
Та, раптом, одного весняного дня, крізь товщу хмар пробилося сонце, небо глянуло безоднею
блакитних очей і хлюпнуло іскристим світлом на тебе, наче на забрудненого метелика, що повзав
по
землі , тільки но прокинувшись від зимового сну. Долоні Божої любові обережно-трепетно
підхопили
тремтячу істоту. « Шшш… » Подихом надії та спокою раз по раз обдавало тебе до самого серця.
Крила стали розправлятися. Сліпуче світло віхтями виривалося в різні боки навколо, утворивши
райдужні візерунки, що переливалися, бриніли неземними симфоніями та співом.
Спалах стрімкого лету в небеса!
А я все дивлюся у свої порожні долоні і не можу зрозуміти чи пригадати, чому серцю так тоскно і
боляче за втраченим щастям…
История cоздания стихотворения:
В последней строке, вероятно, случайно не хватает парочки букв - "случившемуСЯ". |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-03-28 20:20:20 |
Я присоединяюсь к вашим рецензорам. Стих - герой нашего времени, четко, по сути, хорошая лирика. Ещё особое почтение вам, как человеку. Чернобыль помнят все. |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-28 20:15:41 |
Мені сподобалось,дякую) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-28 20:11:09 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |