Автор: Леонид ВЕТЕР
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-01-24 23:33:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Побратими.

Побратими, браття, ви є сила.
Ви одна підмога на війні,
Куди доля б нас не заносила,
Ви дорожчі навіть від рідні.

Ви зі мною у поході і привалі,
Ви є там, де ворог в спину б’є.
Коли землю «гради» накривали,
Яке щастя, що зі мною є

Побратими. Мої браття, побратими
Від вас не чуєш слова «не важливо».
Ви в окопах, злими ночами густими,
Вбережете, навіть там де не можливо.

Я без вас уже не зможу існувати,
Хто б мені в полоні руку дав,
Хто зумів всі рани пов’язати,
Коли кат з прикладом лютував.

Більшість прізвищ та імен не знаєм,
В радіоефірі прозвучать лиш позивні,
Ми тілами нашу землю закриваєм
Віддаючи  гірку плату тій війні.

Побратими, це не рід, не нація, не гілка,
Це не вигода грошима чи майном,
Це війни нова братерська спілка,
Що зросла полита кров’ю, як вином.

Хто пройде цю школу, хто загине,
Хто на спочин, чи країну будувати,
Але дружба побратимська не загине
І повстане, коли знов Країна-Мати…

Та прийде той час і та година,
Коли в мирний час і в тишині
Ти почуєш серцем  побратима,
Що у вирій тебе кличе в вишині.

Він тебе побачить, зробить коло,
Прокурличе сум свій, та й у вись.
Ти ж вшануй здобутий  МИР навколо
Проведи услід та низько поклонись.

Побратими. Мої браття, побратими,
Що війни дорогами пройшли,
Пам’ять про братерство не загине,
Найдорожче ми у серці вберегли.

История cоздания стихотворения: