Нет статуса

Автор: Ольга Булах
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-09-08 13:36:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КРИЛА

Колись літати я не вміла,                                        
Хоч за спиною мала крила.                                      
Та дуже слабі та малі,                                               
Щоб відірватись від землі.                                        

Як всі, я по землі ходила,                                          
І крила були, як вітрила,
Що раптом майже підганяють,
А як злітати – то не знають.                                    

Боліло серденько від того,                                        
Що я далеко десь від Бога,
І треба тільки відштовхнутись,                                
Але не впасти, не спіткнутись.                                

І жити так, щоб я хотіла                                            
Зміцнити вірою ті крила.
На все ж є, мабуть, провидіння:                                
І на польоти, й на падіння.                                        

Та тільки віра, що так є,                                            
Літати силу нам дає.
І хоч маленька ти людина,                                        
Твій Дух і Віра та – єдині.

Вони здолають все на світі,
І дочекаєшся ти миті,
Коли і стрімко, і далеко
Поплинеш в небо, як лелека.

Із сяйвом сонячним зіллєшся,
Води дощової нап’єшся.
А на веселці відпочинеш
І знову в небо ти полинеш.

Там до зірок дістати – крок,
Бо всі ми прагнемо зірок.
Хоч і не зможемо блищати,
Під сяйво мріємо всі стати.

В це сяйво вічності пірнути
(Для того ж й крила мають бути!).
І тільки одиниці знають,
Що майже так вони згорають.

Згорають в небі не комети,
А крила зоряних поетів.
(Зірок торкнулись необачно!)
Земля цінує, проте, вдячно.

Бо мали ті талант і віру,
Щоб до зірок несли їх крила.
Сміливість силу дарувала,
Щоб вічною була їх слава.

Колись літати я не вміла,
Як всі, я по землі ходила.
Та Дух мій крила дарував,
Щоб світ зірковий моїм став…

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 538

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Богданочка

Саме так! Ми маємо ці крила з дитинства, та вчимось літати набагато пізніше... Дуже гарно і натхненно! Дякую! Як матиму час, обов'язково почитаю інші Ваші вірші...

2014-11-26 12:39:27

Ольга Булах

Спасибо за прочтение. Всегда рада гостям!

2014-11-26 15:11:05

Лисич Валентина

Хорошо написано!

Одно время я тоже жила в Запорожье.

Там родилась моя старшая дочь.

Поэтому рада, что Вы из этого города.

2014-10-24 06:26:54

Ольга Булах

Валентина, очень рада, что Вам понравилось. Я сама люблю этот стих. Он пришёл ко мне сразу весь. Я его даже не редактировала, поэтому может что-то быть не так технически, я не профи в этом деле. Я просто слышу и записываю. А где Вы жили в Запорожье?

2014-10-24 11:23:59

Лисич Валентина

У меня тоже так бывает. Эти стихотворения, пришедшие "извне" я не хочу и не люблю редактировать. А вот написанное муками - крою.
Жила на Левом Запорожье. С теплом!

2014-10-24 18:32:34

Ольга Булах

А я всю жизнь живу на Правом берегу. Спасибо за общение!

2014-10-24 20:39:43

Регул

Бажаю Вам завжди долітати до зірок, але крила при цьому не обпалювати! Успіхив і натхнення! )))

З пов.R

2014-10-23 21:57:31

Ольга Булах

Спасибо! Ваше пожелание всем нам очень пригодится. Так что, - взаимно!

2014-10-24 11:26:58

Дефонтер

Здійснення бажань! Бути добру! Дефонтер

2014-09-08 17:31:03

Ольга Булах

Дякую, і всім нам мира і добра!

2014-09-08 17:35:04

Мария Жукова

Браво! И прям отдельное спасибище за "І тільки одиниці знають,

Що майже так вони згорають". Во-первых так и есть, а во-вторых для стиха это отличный драматический акцент.

2014-09-08 16:03:17

Мария Жукова

Забыла сказать - в третьем катрене слова "відштовхнутися", "не спіткнутися" лучше заменить на короткую форму - "відштовхнутись",
"не спіткнутись". Досадная помарка.
.

2014-09-08 16:08:21

Ольга Булах

Спасибо за прочтение стиха, спасибо за замечание, но не знаю, как к нему отнестись. Изначально было "відштовхнутись" , "не спіткнутись". потом было замечание с указанием на окончание "ся". Исправила. Теперь буду исправлять после изучения правописания. Сейчас ситуация как в анекдоте: вы за красных или за белых? Хотя по душе Ваш (и мой первый) вариант.

2014-09-08 17:09:15

Мария Жукова

Я Вам в помошники Рильского привела.

"на давню синю тему задумаЛАСЬ гора"

"Треба бороТИСЬ: антихрист явився".

И еще тяжеловес Майк Йогансен. Украинец.

"Ще бороТИСЬ" довго за волю."

Оля, пусть эти "указатели" не умничают. Ваш первый вариант правильный.

2014-09-08 17:51:37

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений