Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко)
Автор: Альгиз Тема:Свободная тема Опубликовано: 2018-02-22 14:10:15 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я також українка!
Я читаю про війну. Знов утрати, смерть. Хтось покликав сатану… Він нажерся вщерть! Бреше, що хотів добра, а повсюди кров, і вбиває брата брат та йде битва мов. Ставши паном над життям, сатанинський змій захопив вже божий храм, репетує: вбий! Щоб його правління йшло на моїй землі, нахиляє всім чоло. Кличе сили злі! А коріння все живі! Не здолати їх! Б’ються землі межові за дітей, за сміх. Я в країну запашну не пущу те зло. Помсту я знайшла страшну – мови джерело! Солов’їною пишу, мовлю залюбки! Ворога без сил лишу та без слів таки!
История cоздания стихотворения:
Звернула увагу, як біснується деякий люд, коли я пишу українською))) Мова наша - це не тільки краса та солов'їний спів. Це дуже вбивча сила!
Дякую Тетяні Лавінюкової за допомогу в корегуванні.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 348
Здравствуй!
Я в основном на ФБ.
Приглашаю тебя в группу #несложный_слог
Не буду описывать, что и как. Приходи, всё увидишь.
Я давала ссылку на свою страницу. Но может это запрещено здесь...
Лефара, це настільки чудово, наскільки несподівано. Та ще й приклад правильних взаємовідносин з українською мовою. За патріотизм ще декілька балів - так тримати.
"А коріння все живі!" так не вживається; "а корені все живі" або "а коріння все живе" #
"Дякую Тетяні ЛавИнюковІЙ за допомогу в корЕгуванні" #
До речі, не вперше бачу у Вас..."сатана" пишеться з маленької, принаймні у Біблії.
Сам я намагаюся уникати конфліктних та громадянських/урапатріотичних/слизьких/неоднозначних тем.
Я дуже рідко ( лише чотири з цим) пишу патріотику. Не люблю, не вмію ... Але цю роботу написала по-перше:
я вивчаю мову.
По-друге:
я спілкуюсь в мережах лише українською, що викликало дратування.
По-трете:
Мені дійсно подобається ця мова й безпосередньо Україна, хоч корені мої зовсім в іншому місті.
Дякую за увагу. Ви приділили мені вже багато часу Це приємно.
Бог не дав людям розуму, щоб всі-всі балакали українською!!! Вийшов в поле, а пташки: тьох-тьох! А синички - цінь-цінь! А на узбережжі дівчатка спочатку тихесенько так співають:
Тихесенький вечір на землю спадає,
І сонце сідає в темнесенький гай.
Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
а потім голосніше....
Світи ще годину, бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати, теплом обгортай!
Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
Не слухає сонце, за гору сідає
І нам посилає на всю ніч "прощай"!
Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
та як затанцюють!!! Як же красиво танцюють!! Що, очей не відірвати! Всі такі лагідні, молоді та красиві!!! "І забігає вовк до бабці, та як закричить:
- Включай стара телевізора! Наших дівчат показують! І тиша... И тільки, пташки: цінь-цінь! А всі по-україінському балакають, Та так голосно... (потім, біля телевізора).
Красивый стих...Поэзия - мягкий ненасильственный "гомеопатический" способ "вживления" языка...Качественные песни, стихи, проза могут сделать больше, чем все указы, постановления квоты. Наша "Мрия" - лучший пропагандист Украины в мире. Неплохо хоть бы одного Нобелевского лауреата добавить,..
Пишіть ще. У кожного свій шлях опанування... Корисні переклади - корись і для себе, особисто, і для російськомовних для перетворення в двомовних, що я вважаю, є не недоліком, а перевагою країни в світі, такою собі "фішкою" (правда один мій знайомий говорить "хвішка". Але "мовність" не має бути єдиною перевагою і доказом "щирої" любові, бо є такі, що люблять Україну, сидячи на посадах чи диванах, а "меньшини" в цей час здобувають медалі на спортивних змаганнях, Дипломи на музичних та комп"ютерних конкурсах, захищають на Сході...
Кохана Лефаро! Ти боєць-молодець, отак їм і треба відповідати на їх вилазки ворожі.
Красуне, амазонко українського слова! Слава Україні!
Нехай біснуються сили вражі!
Бог дал человеку язык, чтобы люди нашли между собой точки соприкосновения, смогли понять друг друга. А когда язык используется как инструмент политики, как смертоносное оружия, то он несет кровь и тысячи одурманенных складывают свои головы, а их матери выплакивают последние слезы. Яркий пример - Российская федерация с миллионами одурманенных граждан. Так пусть наш співучий український язик звучить в ім'я миру та любові до кожної людини.
Доброго дня.
"На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було..." Ви знаєте, Альгіз. )
Дійсно, словом можно все почати й закінчити. Це сила.
Не дамо місце ворогу в наших серцях та розумі опанувати "светом". Будемо благословлять. А перемога з середини відобразиться на зовнішньому середовищі.
Гарний вірш.
Мені так тепло на душі від того, що на УПП все частіше з'являються вірші українською мовою саме тих авторів, які прийшли сюди російськомовними. То дуже велики крок до тієї миті, коли Український портал поезії наспраді стане українським.
Мова народу - це не тільки засіб комунікації, перше за усе - це спосіб духовної самоідентифікації. Передусім через мову, а не через одяг чи інші зовнішні ознаки людина виявляє свою духовність, культуру, ставлення до свого народу, до своєї країни.
І так, ти права, Ле, мова - потужна зброя.
Вірш, звичайно, мені сподобався)
Дякую, Ніко!
Я згодна, що наша зброя в середині нас - наша ментальність. А це пов'язано з корінням, з традиціями й звісно з мовою. Одяг також має значення, але без мови він лише елемент гардеробу)
дуже тобі дякую!
Дуже гарний вірш, Альгіз! Так склалось, що я з дитинства розмовляю російскою, та мабуть рідна мова - вона десь на підсвідомому рівні залишається... Навіть не знаю, як пояснити, що я почала писати вірші українською. Для мене це парадокс... Якась магія.
Дякую Вам за чудовий вірш!
Велике спасибі!
Я почала з листування. Пишу тільки українською. Через деякий час помітила, що почала російські тексти... перекладати автоматично на українську))) Це мене дуже вразило! Уяви, читаю статтю російською. а в голові біжать рядки перекладу на українську))) Стало легше пояснювати онуку домашнє завдання) . Треба лише почати. Правда, говорити ще важко. Й не з ким. Мало хто може. Але мої подружки в мережі, котрі володіють мовою, за моїм проханням спілкуються зі мною тільки українською.
Я вот стихи пока на украинском писать не могу. Но рассказы уже освоил. Надеюсь к концу года преодолеть и этот недостаток. В гаджетах перевёл на мову всё что можно было перевести. Так легче будет вживаться!
Спасибо Большое тебе!
С теплом ...............................
Привіт, Ле...
Мова - це невід'ємна частина народу, нації... І слово, сказане чи написане рідною мовою - справді має неабияку силу...
Про те, що ти пишеш українською, можу сказати тільки одне: Я ПИШАЮСЯ ТОБОЮ!!!
Молодець і так тримати!
Натхнення тобі та всього самого найкращого, що є в житті!
З повагою, Вадим.
Это стихотворение
написано очень заботливой
и сильной мамой, звучит,
как молитва, в ярких
лучах добра и надежды, а
какая энергетика!
Спасибо, Людмила! С
уважением!
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.