Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
Автор: Микола Бескровний
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-01-20 17:10:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Як не тяжко, та не плаче
Моя Україна!
Злетілися круки чорні
На її руїни.
Замість квіток, вітер з поля
Несе запах пороху.
Нам не жити у неволі,
Дамо відсіч ворогу!
Як не прикро, зустрічайте
Хижу, вовчу зграю.
Ще й на сході, пси у згоді,
Підвивають з краю.
Лізуть підлі вурдалаки -
Брехуни і блазні.
Стережіться люди добрі,
Бо вони заразні.
Як не боляче, козаче,
Терпи, отамане.
У дівчини - ніжні руки,
Перев'яжуть рани.
Є у неї сині очі,
Як безкрайнє небо.
Підіймайся, козаченько,
Бити гадів треба!
История cоздания стихотворения:
Цікавий образ дощу. Із задоволенням прочитала вірш. Щедрої Вам Музи і надалі. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-04-23 21:50:41 |
Багрянить душу |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 21:38:44 |
Дякую за вірш! Повне
співпадіння думок! Рада знову бачити Вас на сайті! З повагою, Таїсія. |
Рецензия от: Таисия Бадиленко 2024-04-23 21:22:00 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |