Автор: Любомир Вавринив
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-12-16 05:37:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Небесній Сотні

Небесна сотня: боєць за бійцем,
Земля українська зайшлася плачем,
Здригнулась вона від болючих
втрат,
Пролунав постріл - підкошено упав
наш брат.
Пекло піднялось до нас з-під землі,
Свою чорну справу продовжують
кулі сліпі,
В приціл автомата попав герой
України,
Пальцем лиш рух і душа в небо вже
лине.
" Я не боюсь, я не здамся!" - його
останні слова,
" Я люблю Україну!" - і по обличчі
скотилась сльоза,
" Люди, задумайтесь, за вас я
вмираю,
Що вмер недаремно, себе я втішаю."
І знову приціл, знову постріл,
скільки це буде тривати,
Скільки ще будуть доньки і сини
життя за нас віддавати,
Хоч страх говорить стій, назад давай
повертатись,
А розум й душа кричить вперед, не
варто здаватись.
Подумайте всі, не за себе він вмер,
За те щоби краще жилось нам тепер,
І він, як всі інші на варті стоїть вже
на небі,
А очі так пильно вдивляються в
мене і в тебе,
Зупиніться, почніть будувати нове
життя,
Бо із небес вас стереже Небесна
Сотня.

История cоздания стихотворения: