Автор: Олександр Кобиляков
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2014-10-25 18:04:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НАШ ДІМ, ЦЕ НАША УКРАЇНА

Наш дім, це наша Україна!
Це наша сила, наша воля,
Держав багато, а вона єдина!
Так захисти ж її від ворога лютого!

Повзуть вони, немов черв’яче,
До влади рвуться, як скажені пси!
Не бійся їх, вони тебе бояться!
Вони, на нашій рідній нам землі!

Це окупанти нашої країни,
Перевертні часів СРСР,
Державна мова, рідна мова України,
Так захисти ж її, з тобою Дух Святий,

Скажи їм: «годі нами потикати!
Я українець, а не «руський раб!»
Я українець і я цим пишаюсь,
Країна, рідна Матінка моя!

Не бійся жити і казати їм в обличчя,
Що ви, як ненажерливі сичі,
Не бійся їх, вони тебе бояться,
Вони на наших прадідів землі!

Відстоїмо ми нашу Україну!
Відстоїмо, вона у нас одна!
Єдина, рідна в світі нам країна,
Вона є рідна матінка моя!

Олександр Кобиляков

Відеовірш: https://www.youtube.com/watch?
v=
l1mlervbk&list=UUewUK48zKM594bSxU2vw
weg

История cоздания стихотворения:

Це мій перший патріотичний вірш написаний
в
2005 році, через декілька
місяців після "Оранжевої революції". Він
відображає подій які тільки
почали відбуватися наприкінці 2013 року і
продовжують відбуваються в
2014. Я би сказав це мій майже перший в
житті вірш, але це не зовсім так,
перший вірш я написав в 3 класі, потім був
ще
один, "Работа пожарного"
який був написаний мною навчаючись в
академії. Вірш "Наш дім, це наша
Україна"я написав вночі, коли мені наснився
Тарас Григорович Шевченко.
Він мені розповів свій вірш і спитав мене: а
що
ти зробив для України, що
ти написав? Я почав йому розповідати перші
два рядки свого ще не
написаного вірша, потім прокинувся і просто
записував свої думки, які
текли рікою... Знайомтеся.