Автор: Сокольник С
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2015-11-06 23:49:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Відхід осені. Коханій

Закотилось сонце за світи...
В темряві згубивсь совиний крик...
В молочаю парості застиг
Цей останній осені розбіг-

Золотаво- попелястий арт
Мов на паті зібраних дерев...
Наче пар кружляння, листопад...
Спів птахів, що зА душу бере...

Розчинились в сірості міста...
Розчинились в сірості поля...
В серці розлилася пустота,
Вихор смутку у душі кружля...

Тільки ти, благаю, не згубись
У безликій холоду юрбі!..
Прихились до мене, прихились!-
Відігріюсь серцем на тобі.

Наші ночі, сповнені тепла,
Наші дні, що світло ллють надій,
Наші нероз"єднані тіла,
Мов в"юнок,  що вплівся в деревій,

Допоможуть в сірості журби
За осіннім сонцем, що пішло.
Відігріюсь серцем на тобі-
Прийде час зимових насолод!..


© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115110700229

История cоздания стихотворения: