Автор: Богданочка
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2015-10-12 22:32:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Така, як ти

Ну хто мені сказав, що ти - лиш мій?
Чи не казав? Лиш я ось так  хотіла?
Сама до себе тихо шепотіла:
" Він твій... ти не турбуйся... тільки твій"

Бо так нелегко впасти з висоти,
Коли тебе немов прогнали з раю.
Чи був то рай? Уже не пригадаю.
Лиш голос ТВІЙ звелів  мені: " Лети... "

" Ти що собі намріяла, скажи?
Людина лиш собі... собі належить,
без правил, без причин і без обмежень."
І голос МІЙ кричав мені " Біжи!

Вставай! Тікай! Сховайся назавждИ!
І будь такою, як всі інші люди.
Збудуй свій світ, у нім збудуй споруди.
Нікого не впускай лишень, гляди!"

І буду я належати собі.
І стане легше... мабуть...  я не знаю.
Хіба лишень тебе тепер спитаю:
" Ну як тобі? Ну як тепер тобі?.."

Бо дуже важко впасти з висоти,
Коли тебе немов штовхнули з неба.
Ти чув, як шепотіла я: " Не треба"?
Тепер - як ти... Тепер така, як ти.

                                               

История cоздания стихотворения: