UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Ніна Трало
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-10-05 19:03:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Гроза стугонлива...
Гроза стугонлива ревниво котилася небом,
За хмару сховавши ясну вечорову зорю.
Душа навперейми крізь дим поривалась до тебе,
А Всесвіт дивився, в якому вогні я горю.
Не маю спокою – зав’язла у серці тривога:
Чому живемо ми на різних орбітах планет,
Чому білим снігом життєва укрита дорога,
Чого обпікає долоні з лілеї букет?
Тому, що гроза і тому, що скінчилось кохання,
Що блискавки-стріли спалили розмову до тла…
А Всесвіт безмежний запалює знову світання,
Життя нам дарує любові вчорашня зола.
10.07.2017 р.
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 241
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 9.
Ви все вірно написали.В зорі може лишитись маленька іскорка з якої спалахне полум'я любові...
2017-10-25 01:15:12
Не ошибся, Нина Владимировна, ты мастер рифмованного слова!
Спасибо!
Спасибо!
2017-10-11 21:40:30
Сильне, з накалом сприйняття аналогії між почуттями і грозою.
Гарна робота.
Дякую, Ніна!
Гарна робота.
Дякую, Ніна!
2017-10-10 08:22:13
Гарно. Тримає від початку й до кінця.
Єдине зауважу: з лілеї букет - одна квітка це не букет. Можливо, це задумувалось як синекдоха, але вона не зчитується. Тому, якщо це не принципово, то краще було б замінити іншими квітами.
Дуже приємний вірш, Ніно. Дякую!
Єдине зауважу: з лілеї букет - одна квітка це не букет. Можливо, це задумувалось як синекдоха, але вона не зчитується. Тому, якщо це не принципово, то краще було б замінити іншими квітами.
Дуже приємний вірш, Ніно. Дякую!
2017-10-06 14:27:42
Мені зчиталось, Оленко! Саме так. Можливо, це залежить від сприйняття кожної людини... Але ж якнайчастіше ми говоримо букет троянд, але букет з троянди, з хризантеми, з лілеї... Бо як я зрозуміла, лілея у Ніни символічна.
Вибачте, що втрутилась, будь-ласка...
Вибачте, що втрутилась, будь-ласка...
2017-10-06 21:36:13
Я вже оговорила, що якщо символічно, то хай)
Чесно кажучи, ніколи не чула, щоб казали "букт з троянди" чи под. Але якщо ви стверджуєте...
Взагалі-то для мене це не принципово. Просто трохи "дряпає вухо".
Чесно кажучи, ніколи не чула, щоб казали "букт з троянди" чи под. Але якщо ви стверджуєте...
Взагалі-то для мене це не принципово. Просто трохи "дряпає вухо".
2017-10-06 21:44:31
Яка ж красива, образна та глибока Ваш лірика, Ніно! Чиста, наче гірське джерело. Дуже сподобалось.
2017-10-06 13:56:06
Чудовий твір, Ніно, наповнений душевної тривоги та щирих почуттів любові. З найкращими побажаннями...)
2017-10-06 10:02:27
Нина, добрый вечер.
Очень приятно читать Ваше стихотворение. В нём и накал чувств, и боль за ушедшую
любовь.И всё таким красивым слогом.
Всего доброго Вам.
Очень приятно читать Ваше стихотворение. В нём и накал чувств, и боль за ушедшую
любовь.И всё таким красивым слогом.
Всего доброго Вам.
2017-10-05 22:52:10
Спасибо, Анатолий, за теплые слова. Радуюсь, что читаете.
С уважением к Вам -
С уважением к Вам -
2017-10-06 20:12:58
В прямом эфире
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
На форуме обсуждают
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.