Отсутствует

Автор: Ніна Трало
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2023-01-22 16:05:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ми не розлучимось...

Ми не розлучимось ніколи, мій коханий…
Для мене ти такий один – повік бажаний.
У мої сни приходь частіш ночами синіми,
Із теплим сонечком туманами осінніми.

Торкнуся я до твоїх вуст цілунком ніжно,
Аж забіліє у очах до болю сніжно…
На чорне поле упадуть сніжинки радості,
Я вирвуся хоча б на мить з тенет реальності…

Не вистачає квіту ночі для побачень…
Розлука знову поміж нас… І без пробачень…
Моє серденько за тобою ввись полинуло.
Спустилася на землю я дощу краплиною…

Я на побачення щодня іду з квітками…
Кохання наше покриваю пелюстками…
Помовчимо… Обіймемось руками-крилами…
Чого ж не бачу стежку я поміж могилами?!
                                          20.01.23 р.

История cоздания стихотворения:

Присвячується вдовам загиблих...

5
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 229

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 20.
Дуже боляче сприймати цю дійсність, Ніно. Дякую за таку проникливу та чуттєву посвяту вдовам загиблих у цій війні...
2023-02-06 13:54:13
А я вдячна Вам за читання та ось саме таке сприйняття.
2023-02-08 08:54:45
Сильно написано... Даже не знаю... что написать в ответ. Это общенациональное горе.
2023-02-04 15:44:54
Спасибо за оценку.
2023-02-05 16:21:48
Дякую, пані Ніно, зворушливо, щемно до глибини душі, до сліз.
Мирного неба.
2023-02-01 17:46:57
А я Вам вдячна за прочитання та ось таке сприйняття. Приємно, що вірш Вам сподобався.
2023-02-02 06:41:36
В скронях гомін


Дива, прострація?
Перший поцілунок, сутінкам віддати?!
Верби дотик , дотик пальців –
Зашпори… ухналі у п’ятах.
І заблуда місяць, вабить,
У обіймах розчинитись –
Небосхил в цій грі тремтить.
Та й по лезу, в лабіринт любові …
Тільки в скронях гомін – пісні забуття.
І скорившись у бунтарстві,
Течія підхопить – проза – муза,
Муза – протвінь, візаві кохання.
2023-02-01 17:35:34
Дякую.
2023-02-02 06:39:48
Горькое и в то же время сильное стихотворение!
2023-01-29 16:41:01
Дякую за читання та оцінку.
2023-01-29 16:47:43
Сумно, звичайно, але така вже реальність війни, причому в УСІ ЧАСИ... Часто вдови загиблих воїнів самі йдуть воювати або просто допомагають військовим, працюють волонтерами...
2023-01-27 19:14:08
Саме так, але втрата коханого - це нескінченний біль...
2023-01-28 00:07:20
Всі вірно, але навіть і в мирний час втрата коханого - це величезний біль... Та не слід зациклюватися на цьому болю, його у нас і так з головою вистачає!!! Ваша поезія, Ніночко, надзвичайно СВІТЛА та приємна вже тим, що нагадує про Небесний світ, куди потрапляють всі душі загиблих. А на Вищому Суді будуть оцінювати не те, скільки днів чи років ми сумували за своїми близькими (які, безперечно, перебувають зараз у кращому світі!..), а те, ЩО МИ САМІ ЗРОБИЛИ, щоб хоч трішки покращити цей жорстокий земний світ...
2023-01-28 09:37:21
Чуттєво! Щемно...
2023-01-24 13:22:59
Дякую за оцінку.
2023-01-25 22:02:26
2023-01-25 22:36:59
Дуже чуливі рядки філософії вимушеної самотності. Дякую Ніно
2023-01-23 22:35:09
Важка у них самотність, у більшості з малоліьніми дітьми...
Терпіння нам усім, ми повинні вибороти свою Україну і свою долю...
2023-01-23 22:39:21
Щиро вдячна, Ніночко, за вірш. Пройняло до глибини душі, ти ніби мої думки почула. Боляче, щемно, та змінити нічого не можна...
А наснився він мені тільки один раз. Так і не похований, сама у всі інстанції подала на розшук. Як з'ясувалося, ні в/ч, ні військомат не займалися та не збираються займатися пошуками, мене як багатьох, ввели в оману, що розслідування будуть проводитисаме вони, та наказали, чекайте...
Стільки часу загублено. Та сподіваюсь, що по ДНК може знайдуть мого чоловіка.
2023-01-23 20:02:23
У нас теж багатьох знаходили по ДНК експертизі, звісно, що довго не могли поховати. А одному перепоховання проводили, бо поховали на донеччині спочатку.
2023-01-23 22:35:03
Тримайтеся. Співчуваю Вам.
2023-01-23 22:35:45
Дакую
2023-01-26 19:52:41
Толькі жанчына можа ўсё гэта прапусціць праз сваё сэрца.
Балюча, Ніна.
Міру і згоды ўсім.♥️
2023-01-23 16:17:39
Дякую Вам, Анатолій, за читання та розуміння.
2023-01-23 22:31:15
Ніно, вклоняюся Вам! Я теж хотів написати присвяту нашим вдовам... Але не знаю, як вийде! А у Вас - майстерно! Дякую Вам за Ваш Талант та Вашу Совість!
2023-01-23 01:48:39
Якщо маєте бажання написати, то напишете, у Вас вийде, я впевнена.Ваші твори дуже глибокі і проникливі.
2023-01-23 22:29:37
Ніно, вітаю Вас з іменинами, хоч і з запізненням! Нехай Господь береже Вас! Треба мені написати вірш, як я опинився між Тетяною та Ніною!
2023-01-28 15:58:03
Дякую, Ніно, за біль наших вдів та матерів.
Героїв наших проводжають стоячи на колінах...
Ми всі сумуємо за загиблими синами та доньками України...
2023-01-22 23:09:30
Звісно, що сумуємо, Едуарде.
2023-01-23 22:27:14
Чого ж не бачу стежку я поміж могилами?!(с)

Бо сльози застилають мені очі,
І іду неначе серед ночи.
Але веде мене твоя любов,
З тобою хочу спілкуватись знов.
2023-01-22 22:36:38
Саме так, Михайле.
Скорбота - це найтяжче.
2023-01-23 22:25:58
Дуже чуттєво! Вы наважилися на такий болючий вчинок, висловити почуття втрати від імені усіх вдів цієї війни — і Вам це вдалося! Ви зробили це переконливо і проникливо!
2023-01-22 22:11:15
Я цей вірш писала зі справжньої вдови, своєї подруги. Я бачила її страждання, і зараз бачу, вони не закінчилися...
2023-01-23 22:24:10
Мої щирі співчуття усім вдовам...
Дякую, Ніно, за чудовий вірш
2023-01-22 20:27:37
2023-01-22 20:32:47
Втрата коханого,це дуже болюча тема,іноді навіть час не лікує цю біль,прийміть співчуття.
2023-01-22 18:46:56
Цей вірш - це мої співчуття всім вдовам, які втратили своїх коханих на цій війні.
2023-01-22 20:31:24
Цей вірш - це мої співчуття всім вдовам, які втратили своїх коханих на цій війні.
2023-01-22 20:31:32
Світла память усім загиблим,сил і витримки живим
2023-01-22 21:45:22
Світла память усім загиблим,сил і витримки живим
2023-01-22 21:45:34
Редко можно встретить настоящие чувства. Почему жизнь разлучает влюблённых? Нина, спасибо.
2023-01-22 18:37:24
Война разлучает больше всего.
Цей вірш присвята жінкам вдовам.
2023-01-22 20:29:20
Щиро і щемно…
Дякую, Ніно.
2023-01-22 18:12:08
А я дякую Вам за читання та оцінку.
2023-01-22 20:26:57
Любимых мы когда теряем,
Мы иногда не замечаем,
Что в нас ещё ЛЮБОВЬ живёт,
А память чувства бережёт!
2023-01-22 17:05:45
Саме так, Володимире.
Дякую.
2023-01-22 20:26:04
Красиво і сумно...
2023-01-22 16:45:32
Дійсно, сумно... За кожним загиблим захисником сумує його кохана і вся родина.
Дякую, Лено.
2023-01-22 20:25:13

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
+1 Красиво!
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-28 23:56:39
Интересный сюжет.
Успехов Вам, творческого вдохновения.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-04-28 23:49:47
Саша, чудесно написано, отлично читается и воспринимается.
Браво!
Пусть жизнь радует позитивом и удачами.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-04-28 23:46:26
На форуме обсуждают
Люблю рок-музику. Люблю слухати Фреді Меркурі. Обожнюю  Believer.

Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". 

Я неадекватна людина, т(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-04-25 11:58:28
Most Popular Rock Songs On YouTube
1 Passenger | Let Her Go 3.7B
2 Imagine Dragons – Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...)
Рецензия от:
Серж Песецкий
2024-04-23 23:49:15
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.