Автор: райка
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-04-03 15:10:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Поволі з глузду сходив я

Поволі з глузду сходив я
Біля дверей тії ,що прагну.
Весінній день без вороття
І розпалив ще більше спрагу.

Я плакав, від жаги горів,
І стогін заглушив похмуро.
Та вже подвійно шурхотів,
Безумний розум в болі думи.

Проникла в тишу ця жага
В моїй душі, уже безумній,
Прийшла затоплювать весну
Та хвиля чорна та безшумна.

Весінній день змінила тьма,
І серця холод з домовини.
Поволі з глузду сходив я,
І думав холодно про милу.

березень 1902  О.Блок

Я медленно сходил с ума

Я медленно сходил с ума
У двери той, которой жажду.
Весенний день сменяла тьма
И только разжигала жажду.

Я плакал, страстью утомясь,
И стоны заглушал угрюмо.
Уже двоилась, шевелясь,
Безумная, больная дума.

И проникала в тишину
Моей души, уже безумной,
И залила мою весну
Волною черной и бесшумной.

Весенний день сменяла тьма,
Хладело сердце над могилой.
Я медленно сходил с ума,
Я думал холодно о милой.

Март 1902    А.Блок

История cоздания стихотворения: