UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-12-02 21:15:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ТРИПТИХ ВОКЗАЛЬНИЙ
ТРИПТИХ ВОКЗАЛЬНИЙ
1. ВОКЗАЛ
Багатьох тимчасовий притулок,
про який забувають усі,
варто з площі звернути в провулок
чи з валізою сісти в таксі.
А він лишиться далі кипіти:
хтось сміється, хтось плаче, хтось їсть.
І картатий паралелепіпед
на «кравчучці» - прикмета цих місць.
Тут на стінах маршрути на мапах,
тут зникає в розмовах бар’єр,
і густий комбінований запах
не здолає кондиціонер.
Як з небес, з репродуктора голос
Апокаліпсисом прозвучить –
ніби навпіл життя розкололось –
завирує мурашник умить.
Врізнобій заскрегочуть «кравчучки»,
пролунав на пероні дзвінок.
Колежаночки Верки Сердючки
пильно ваш перевірять квиток.
Під покровом скляного склепіння
тут єдині осілі жильці
(хоч і мить не сидять ці створіння) –
безпритульники і горобці.
2. НА ПЕРОНІ
Друг нам руки прощально потис,
Посміхнувся і зник у вагоні,
І мотив монотонних коліс
Став втішати юрбу на пероні.
Семафор підморгнув і погас.
А між нами зчинилася сварка –
Дріб’язкова, не перший вже раз,
Менш за ламаний гріш чогось варта.
Сором досі: нервово і зло
Стільки слів запальних пролунало –
Все, здавалось, важливим було,
Хоч і жодного змісту не мало.
Поки ми марнували свій час
У смішній суперечці порожній,
Пропливали вагони повз нас,
З них дивились на нас подорожні.
Доганяла той потяг весна –
Плащ зелений у крапельках-росах...
І дитина всміхнулась з вікна
До таких нерозважних дорослих.
3. У ВАГОНІ
От і все. Я уже в купе.
Поруч ці незнайомі люди.
Стисло серце, мов щось тупе
і холодне лягло на груди.
Ну, звичайно, я друг сім’ї
і завжди у них як удома.
Я кохаю давно її –
ситуація ця відома.
З ним зі школи я ще дружу,
завжди спільні були секрети.
Так і вліз у сім’ю чужу…
Де ж поділися сигарети?
Але тут і в тамбурі – зась,
що ж покуримо вже у Львові*.
А я ж другом обом їм звавсь.
Не вберігся я від любові.
За вікном все пливуть сади,
квітнуть яблуні, ятрять душу.
Не подітися нікуди́,
і цей біль я терпіти мушу.
Як ішли вони навздогін,
як махала вона рукою…
Телефон… Хто? – вона? чи він?
Ні, не буде мені споко́ю.
Взяв у касі квиток туди,
звідкіля вороття не буде.
Та від себе не утекти,
і холодне щось тисне груди.
*Може, не всі знають: потяг Івано-Франківськ
- Київ стоїть у Львові близько півгодини
История cоздания стихотворения:
Історія, звичайно, цікава. Було два вірші на "вокзальну" тему. А один гарний поет (І. Терен) і
говорить: "Треба ще третій вірш дописати - що відбувається у вагоні!". Ну я і дописала тоді ж. І.
Терен прочитав, похвалив, але сказав, що він мав на увазі інше продовження. А от яке саме - я
ніколи уже не дізнаюся... Тому що пан Ігор, думаю, сам давно забув цю історію!
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 546
Рецензии
Переповнені зали,
Сутолока перону,
Подорожні в вагонах...
******
Радість зустрічей, смуток розлук...
Поїзди мчать в незвідані далі
Під ритмічний коліс перестук,
І вирує життя на вокзалі.
*****
Щоб банальний трикутник любовний
Нанівець шкільну дружбу не звів,
Третій зайвий з душевним болем,
Але й з гідністю, їхав у Львів.
"У вагоні"- розчулив і скупою сльозою несподівано змусив співчувати герою.
Я сама за них всіх переживала. Сподіваюсь, все буде добре у них. До речі, він їхав не до Львова, а кудись далі (звідкіля вороття не буде 
), але у Львові потяг стоїть майже півгодини, можна покурити, подумати... 
Будь ласка заглянь до мене "Привокзальные".Хай щастить.
страничка 3
Вокзал, несгораемый ящик
Разлук моих, встреч и разлук,
Испытанный друг и указчик,
Начать - не исчислить заслуг.
Не буду приховувати: дійсно дуже приємно таке прочитати.
Во Львове не раз бывал. Музей Ш., костелы, а кофе!
А потяг "Івано-Франківськ- Київ" стоїть у Львові майже півгодини. Отже, можна покурити 
Не дуже величка робота, але як багато сказано.
А я побачила, що людям подобається, то й перенесла тимчасово в "Общее"
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Я сама с дитинства часто їздила поїздом Львів Харків. Дуже любила спати на верху і слухати ,як стукають колеса. Засипала дуже легко.
Дякую за спогади ...
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Дуже тобі дякую!
Обов'язково "зайду" почитати Ваші твори
Нічого вже такого оригінального в ньому й немаэ))
Це назва сузірья Лисичка по латині.
Вивчала колись давно астрономію, мене так прозвали, ось і взяла тому.
| Согласен на все 100, ибо я тоже фаталист и знаю, что с судьбой не стоит спорить. |
| Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-29 17:57:23 |
| Ну, почему же - зла? Любовь она и есть любовь))) |
| Рецензия от: Алина Ким 2024-04-29 17:32:13 |
| Интересно... |
| Рецензия от: Алина Ким 2024-04-29 17:30:42 |
| Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
| Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |