Автор: Тетяна Лавинюкова Тема:Стихи о природе Опубликовано: 2015-10-20 20:37:55 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
А також чудовий подарунок для моїх читачів: ще один вірш молодої талановитої поетеси- галичанки Наталочки Данилюк (початок знайомства з нею - у моїх "КУЛЬБАБКАХ"+)
ОСІННЯ ІСТОРІЯ
Поважний жовтню, пане мій ласкавий, Як личить вам оливковий наряд! Ну, запросіть на філіжанку кави Самотню пані біля ліхтаря...
Вона така розгублена і мила, В руках потерті рукавички мне, Тріпоче, мов метеликові крила, На вітрі теракотове кашне.
Погомоніть про те, про се, мій пане, Під шурхіт падолисту і газет, Під брязкання металу й порцеляни Послухайте розчулений кларнет.
Хай ваша пані теплими вустами Пригубить кави терпкість запашну І загориться іскорка між вами, І затеплі́є погляд пані... Ну!..
Побудьте трішки звабником принадним, Даруйте компліменти і вірші, Хай подих тютюново-шоколадний Здіймає ураган в її душі!..
Про Наталочку Данилюк. Наталя Данилюк - сучасна українська поетеса, учасниця поетичного клубу "Об'єднані словом", лауреат літературно-мистецької премії ім. Андрія Малишка (премія всеукраїнського значення), "Поет року" (2014) за версією літературно-художнього журналу "Дніпро". З 2017-го року - член Національної спілки письменників України. Авторка трьох поетичних збірок: "Та жінка, що навпроти у вікні..." (2012), "Кульбабова віхола" (2013), "Океан, що навиворіт" (2015). Народилася і проживає в селищі Перегінське, що на Івано-Франківщині. За освітою філолог. Мама чотирьох чудових діточок.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 673
Όтруби… Оземь,
Обелисков отблески –
озверевшие
17. 06. 15.
Я в японській поезії мало розбираюся. Думаю, це цікаво та концептуально, як і вся твоя поезія. Нехай щастить!
Таню, такий складний вірш, довгі рядки, треба вчитуватися. А ти прочитала так легко, навіть просто. Дуже сподобалося. І вірш твоєї подруги теж сподобався. Образ жовтня-спокусника цікавий, відношення з пані невимушені. Добре. Нехай вдача та натхнення вас не залишають. Арте
Чудове прочитання чудового вірша під чудовий музичний супровід. Три чудово!
Спокій і чарівність слів і музики відносять у золоту осінь, в якій я просто розчиняюся. Так вона розплачується зі мною.
Заворожила, Таню!
Прочитала і твір Наталочки. Резюме: ви обидві талановиті пані!
Успіхів і нових поетичних надбань!
Дякую, Оленко! Я знаю, що ти завжди пишеш те, що думаєш. А далі буде такий жарт: "а чи завжди ти думаєш те, що пишеш??" ))))) Захотілося посміхнутися. Це з "Аліси": " Я бачу все, що я їм! Але це не означає, що я їм все, що бачу!"
Так і є, Таню. Я завжди пишу те, що думаю. І думаю перед тим, як написати щось.
Але не всім. Пишу не всім)) Тому Ваша цитата з "Аліси" тут дуже доречна)
Дуже гарно, Тетяночко. Просто чудово!
Дозволь, користуючись нагодою, привітати тебе з першою ювілейною датою на порталі.
Мы светлые стихи твои читаем,
Смеясь, печалясь, радуясь, любя…
И с каждой строчкой что-то обретаем
И что-то открываем для себя –
Волшебных слов чарующее диво,
Изящных мыслей плавные черты
И песен замечательных мотивы,
Которые так щедро даришь ты…
Поднимем же шампанского бокалы!
Съедим с икрою красной канапе!..
Ведь, повод нынче есть у нас немалый –
Татьяна ровно год на УПП !!!
Світланочко, я дуже-дуже зворушена твоєю увагою. Так склалося, що мій комп'ютер захотів вшанувати цю "вікопомну дату" страйком аж на тиждень, але прочитати твій прекрасний вишуканий експромт я ще встигла. Тому, залишившись без УПП, я, тим не менше, перебувала у гарному настрої. Ще раз дякую тобі.
Дякую щиро, дорога Ірино! Рада, що сподобалося. Перед цим я ще начитала свій "ОКТЯБРЬ (Под знаком Весов)", щоб переконатися, що малюсінького збою у наголосі при читанні не чути
Жаль, что на моём компе нет украинского алфавита! Ваши же стихотворения я всегда читаю с чувством большого удовлетворения. Рад этому факту. Спасибо! Всего Вам наилучшего! Успехов в творчестве! С уважением, Олег.
Таня... у меня перехватило дыхание от такой красоты! Неимоверно! Оба стихотворения шикарны! Но твоё...сказочнее, волшебней и таинственней.... Огромное спасибо!
Читаю и не могу насладиться! Твоё прочтение как раз создаёт атмосферу сказки.
Осінь мені завжди нагадує горду Мавку, що знімає злиденне вбрання і одягається в розкішні шати... Щоб востаннє спробувати повернути своє кохання... Ось такі асоціації.
Гарно, Таню, у тебе - про осінь, що ворожить на листках. І в Наталочки - чудово. Ви обидві - молодчинки!
А воно убоге ніц не оцінило... Я колись тобі розказувала, яку розкішну "Лісову пісню" у Львові поставили. Так хочу колись поїхати, щоб ще раз побачити. А тобі за чудовий осінній подарунок - щира моя дяка!
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.