Автор: Тетяна Лавинюкова Тема:Патриотические стихи Опубликовано: 2016-09-20 18:16:57 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ЮРІЯ ВЕРБИЦЬКОГО
………………………..Тетяна Лавинюкова
СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ЮРІЯ ВЕРБИЦЬКОГО
Найвищі вершини Карпат і Кавказу Безстрашний герой-альпініст підкорив, З шляхів не звернув небезпечних ні разу, Бо кликав до подвигів серця порив.
Талантом – удався у батька і брата – У праці невтомний, меткий до наук – Всі троє – сейсмологи, всі – кандидати! Три розуми світлі і три пари рук!
Для друзів у Юрія серце відкрите, І посмішка щира, і слово, і жарт … Так хочеться жити… Так хочеться жити! Душі небайдужої сила і гарт…
Щоб влади злочинної скинути пута, Прибув серед перших Юрко на Майдан, Встиг в перших рядах демократії бути, Де гніву народного бив океан.
Поранений був… Привезли до шпиталю. А далі – підступності чорної глум… А далі… Нічого не буде вже далі… Лиш друзів і рідних ридання та сум…
Ні! Подвиг живе, хоч героя убито… В Алеї Героїв могила нова… Герой буде жити! В серцях будуть жити – І посмішка щира, і жарти, й слова…
Герой буде жити у назві вершини – Її на Кавказі він з друзями брав. Як сотні Небесної вірного сина Його пам’ятаємо в сяйві заграв.
На вбивць навісних упадуть Божі кари, Навіки-віків прокляне їх народ! А дух героїчний проб’ється крізь хмари – До синіх небес, до найвищих висот!
Цей вірш я втратила через невідновлювану проблему із жорстким диском. Думала: вже не знайду текст, а в пам'яті теж не збереглося. Зовсім випадково виявила, що вірш зберігся в одному з листів. Викладаю тут в знак моєї глибокої поваги до пам'яті героя. Його трагічна загибель болить мені.
Юрій народився у родині відомого українського геофізика-сейсмолога Тараса Вербицького. Кандидат фізико-математичних наук, працював сейсмологом Львівського інституту геофізики НАНУ. Займався створенням апаратури і програмного забезпечення геофізичних і сейсмічних досліджень. Мав перший розряд з альпінізму, долав маршрути найвищої категорії складності в Карпатах, в Криму, на Кавказі. Юрій спеціально взяв відпустку на роботі, поїхав на Майдан в середині січня 2014 року. Викрали його з лікарні, куди він потрапив після поранення ока. Викрадачі спеціально розшукували постраждалих учасників Євромайдану у київських лікарнях, щоб з ними жорстоко розправитися. 22 січня тіло Юрія було знайдене в околицях села Гнідин Бориспільського р-ну Київської області зі слідами тортур. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі на Алеї Героїв поряд з могилами героїв Крут. Його ім'я друзі-альпіністи дали одній із гіських вершин. Юрій Вербицький – Герой України з присвоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1407
Дуже зворушливо! Скільки пройшло часу, а дуже болісно, коли згадую, як один мій приятель (письменник і журналіст за фахом) запевняв мене, що на Майдані одні безхатьки! Навіть хотіла виписати усі професії загиблих і підсунути йому список з кількістю загиблих по професіям і запитати, що це за список на його думку. Не стала цього робити: таких не переконаєш...
Я не можу стримати сліз кожного разу, коли думаю про цю трагедію. Які прекрасні світлі люди є в Україні. І які ниці мерзотники бувають, негідні звання людини. Дякую, Раю, за співпереживання.
Танюшо, неможливо без сліз читати цей вірш-реквієм про Юрія Вербицького, світлу, розумну людину, Героя України. Дякую тобі за твій твір, Це не просто робота, це робота твоєї душі і серця. З щирою повагою Валентина
У горах Карпатах на скелі-вершині,
де місяця сива повисла брова,
на сірому камені крила орлині
і вибиті з болем і сумом слова...
А гори застигли мов варта почесна,
їм вітер розчісує білі чуби .
Читають слова ці і зими і весни :
" Спи сину Орла, вічна пам'ять тобі! "
Царство небесне Герою. Йому би жити і творити. Цвіт і гордість нації косять вороги.
Знову по ТВ показувало, як на відстані 15 метрів наших хлопців покалічили, добавляються вбиті.
Боже, доки продовжуватиметься це беззаконня... Скільки крові пролито на нашій Україні...
Якщо будемо вважати, що "наша хата скраю", то і до нашої хати дійде...
Тому треба приймати рішення.
Вічна пам'ять і Слава Герою України! Дякую, Танюшо, за ці болісні рядки в пам'ять загиблого Героя! Нехай читають люди і пам'ятають, нехай пам'ять наша не засне, адже вони віддали найцінніше, своє життя, за нас з вами.
Дякую, Андрію! Найкращі наші першими стають на бій за справедливість, вони найбільш вразливі, найбільш небайдужі. А ницість, підлість саме на таких полює. І як земля носить?!
Болить...Як же ж болить...І від думки, що, може, жив би Юрій, вилікувався б і жив би, якби не ота сволота, що викрали його із лікарні... Як їх земля носить?..
Спасибі, Тетяно. Боляче таке читати. Але потрібно.
Вічна слава Героям.
Болить, Оленко!.. Вчора їхала з видавництва, яке знаходиться поза містом. Говорила там саме про цей вірш. Задумалася, навіть не зауважила, якою вулицею йде маршрутка. Молилася за нашу книжку. І раптом мене ніби щось штовхнуло. Я підвела очі - і просто перед собою побачила величезний портрет Ромчика Гурика - юного героя Небесної сотні з нашого міста. Я не знала, що в місті з'явився новий мурал. Портрет повільно проплив повз мене, ліворуч повернула нова вулиця - вулиця Романа Гурика. Я сприймаю це як знак. Коли ввечері увімкнула комп, побачила багато нових відгуків саме на цей вірш, хоча довший час його ніхто не читав в окремій папці "небесна Сотня".
Прочитала вірша, і та трагічна історія з Юрієм знов ожила у пам'яті... Вічна слава Героям, що віддали свої життя за вільне майбуття України!!! Дякую, Тетяно, за чудові, хоча й дуже сумні рядки...
Пам'ятаю, який жах охопив тоді: невже таке може бути?.. Хай Бог покарає нелюдів, та й суду людського хай не минуть. Дякую, Тетяно, що цей біль спільний.
Знаєш, іноді мені здається, що це - якийсь жахливий сон! От відкрию вранці очі - і все виявиться лише нічним кошмаром... Просто в голові не вкладається, як таке може бути нашою дійсністю...
Вечная память героям! Никто не должен быть забыт.
Недавно гостила в Никополе, оказалось, что из маленького городка уже 18 человек убито.
А Путин всё морозится: "Нас в Украине нет". И россияне отмороженные повторяют за ним, что их там нет, но вот-вот те, кого нет, захватят Харьков и пойдут на Киев. На почве потери стыда и совести - бравада. Нелюди...
Нелегко нашим защитникам. Снимаю пред ними шляпу и молюсь за них - вместе с народом.
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Люба Таню! Вельми гідна Поезія, присвячена Герою, справжньому Герою України, Юрію Вербицькому! Дяка і шана тобі, що донесла світлу пам`ять про нього до загалу. Хай живе його ім`я у серцях українців!
Тетяно, до сліз вразила Ваш поетична розповідь про героїчне життя та смерть Юрія Вербицького. Пам`ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Дякую.
Дуже «сильний» вірш, Тетяно! Як добре, що він у вас не пропав! На мою думку, такі вірші мали би увійти до шкільної програми. Він торкається серця і викликає у ньому цілий спектр почуттів: від гордості і захоплення героїзмом Юрія Вербицького, до смутку через таку втрату і праведного гніву (у мене – змішаного з ненавистю) спрямованого на виродків-убивць. Гірко усвідомлювати те, що мерзотники причетні до викрадень, тортур і вбивств українських героїв – у більшості своїй досі не покарані (а декого, певно, розплата не наздожене ніколи), дехто з них навіть не втік до Росії чи «ДНР» – вони й досі безкарно ходять між нас, адже розслідування української Феміди чомусь плентаються черепашачим кроком. А хочеться щоб кара впала на їхні голови зі швидкістю леза гільйотини.
Дякую, Леоне! Вірш увійшов до книги "Герої Майдану", яку написали колективно автори УПП. Презентація планується 21.11 в Івано-Франківську. Якщо зможеш, приїжджай, Леоне!
Дякую за запрошення, Тетяно! Мені з дружиною хотілося б відвідати згадану вами презентацію (якщо, звичайно, ніщо не перешкодить нашому наміру). Тож хотілося б дізнатися більш точні "координати" цієї зустрічі - за якою адресою відбудеться і о котрій годині розпочнеться .
Да, Сергей, у летающих
людей свой особый
творческий подход к о
всему. Это Божий дар и
его надо развивать, а не
убивать на корню.
Полностью поддерживаю
высказанные мысли.
Спасибо.
Написано для очень
добросовестного и
уважаемого
преподавателя
Судя по всему, Сергей,
сей стих написан не
только для очень
добросовестного и
уважаемого преподавателя,
а гораздо более близкого,
хотя бы по духу. Думаю,
он ей пришёлся по нраву.
Присоединяюсь.
Возможно, слова о любви
любимого человека она
воспринимает как стихи. А
они всегда бальзам для
любой души.
Хорошее признание,
Сергей, прекрасной
незнакомке.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.