Автор: Тетяна Лавинюкова Тема:Стихи о природе Опубликовано: 2016-11-18 19:13:54 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
СОНЕТ ЛИСТОПАДУ
СОНЕТ ЛИСТОПАДУ
Тоненькі "стружки" з жовтої фанери Хао́с зчинили з шурхотом і стуком. Не можуть з їхнім впоратися рухом Зніяковілі міліціонери.
Сюрпризи надпримхливої погоди Бентежать тих, кому дорога дальня, - Частіше тиснуть водії на гальма, Бажаючи уникнути пригоди.
Як інфернальні гості з потойбіччя Летять нам жовті карточки в обличчя, Тривожать струни арфи дощової,
Люба Таню! Ось і закінчилася ця осіння симфонія, про яку твій гарний сонет! Та прийшла не любима мною зима. Бачу, що ти трохи загальмувала свій біг по сторінках УПП. Мабуть, справи життєві та облаштування на новому місці відволікають тебе від творчості. Чи не так? Сподіваюся, що все в тебе гаразд. І зичу тобі наснаги до життя та завжди любові у серці. І не тільки. Не примушую тебе до відповіді. Займайся своїми справами. Головне, щоб все в тебе було на ОК. То і мені буде добре. Обнімаю
Дякую, що заглянув. Не стверджую, що шалений листопад є гостем з Інферно. Тут лише порівняння: схоже на те, що так. Хоча - слушно: після того, як листя облетіло, дощі дійсно створюють грязюку та сльоту. Нехай щастить!
Сподобалася ця мальовнича картина осені з яскравим оздобленням "фанерною стружкою" і справжнім золотом.
Дякую, Таню, за творчість!
Натхнення і нових робіт!
Усе щодо осені мені дуже близько. Не кожна людина відчуває її красу, більшість людей не любить цей сезон, лає його за похолодання. Дякую за справжні, точний опис!
Танечка, огромное спасибо за книги, только что получила Обычно, они звонят,
но не в этот раз. Видимо, уже несколько дней лежала посылка, от Тани огромный привет
Ещё не открывала, убегаю по делам, вечером предвкушаю приобщиться к прекрасному
Читаю вірш та пригадую, як ще зовсім недавно все навкруги тішило око прщальним осіннім золотом... А зараз тільки спогад й залишився... Дякую, Танюшо, що хоч на хвилинку знову повернула мені те дивовижно-чарівне відчуття!
яких вершин вже досягли люди, поки по світах блукали тлінні мої мощі!
хочеться ось так вільно, вибравши тему та означивши сюжет і собі сказати щось світові, сказати сонетом - але поки ні сміливості, ні вміння, ні талану.
а у вас вийшло гарно, "сенетно", беруся перечитувати та навчатися йду.
вельми кортить знайти своїх чотирнадцять рядочків, які б вляглися в сонет. колись світлої пам"яті мій товариш творив цілі вінки сонетів, - і це маючи неповних шість класів за плечима.
дякую за насолоду, пані Тетяно. сонет справді відсвічує золтом душі автора. (лише лапки я б прибрав - крім "карточки" - образи і метафори абсолютно живі і мають право на існування. перепрошую)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.