Сейчас на сайте 1775 человек
    Кто онлайн?
    Популярное
    Новые авторы
    Присоединяйся
    twitter
    youtube
    Шановні колеги та гості! Всім-всім бажаю радіти життю!

    Автор: Тетяна Лавинюкова
    Тема: Автобиография
    Опубликовано: 2017-09-20 12:21:57
    Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

    ПЛАГІАТ (з НЕВИГАДАНИХ ІСТОРІЙ)

    ПЛАГІАТ
    Їду у маршутці. Вся у передчуттях. Вперше їду на зібрання місцевої літературної спільноти.
    Заочно вже декого знаю, а це ж нарешті побачу на власні очі. А скільки буде нових знайомств!
    Ще донедавна я була взагалі, як то кажуть, «поза будь-яким літературним процесом». Десь з  
    півроку тому вперше зареєструвалася в поетичному інтернет-клубі. І от – чекаю на зустріч із
    заочними колегами по перу.
    Підсідає до мене на одній із зупинок симпатична пані. Я взагалі-то інтроверт, до балачок хисту
    не маю, а тут сама собою зав’язується бесіда. Пані виявляється говіркою. Бувають же такі збіги!
    Виявляється, пані поетеса: вона їде на те ж саме зібрання, що і я. Інтуїція та логіка у мене
    розвинені непогано, отже, скоро я «вираховую» навіть «нік» цієї поетеси на поетичному порталі.
    Згадую, що читала деякі її твори там, досить слабенькі, щиро кажучи. Далі я буду називати її
    просто Агата, чому б ні?
    Агата має при собі чималий пакуночок з книжками – це у неї щойно вийшла власна збірка
    віршів. Вона везе примірники, щоб підписати та подарувати колегам, а презентація книжки
    запланована  на наступну зустріч поетичної спільноти. У мене є нагода погортати гарно виданий
    фоліант (до речі, цікава деталь, я бачила дійсно фоліант – грубу розкішну книжку солідного
    формату). Чомусь я не користаюся з нагоди. Чому? Мабуть, тому що я знаю невисоку якість
    творів авторки, які я читала в інтернеті. Мені нецікаво. Вірші, я знаю, слабенькі. Якщо прочитаю,
    доведеться їх якось похвалити. Не хочеться лицемірити, але і критичні зауваження зараз
    недоречні. Отже, я не беру книжку до рук. Агата тим часом хвалиться, що хоч і
    відносно недавно почала писати вірші, але пише їх чотирма мовами: українською, російською,
    болгарською, польською!
    Так ми прибуваємо на місце зібрання. Я знайомлюся з новими друзями. Все для мене нове і
    цікаве. Власне, я потрапила сюди майже випадково! Щоб це відбулося, мала статися ціла низка
    випадкових подій: випадково вибрала саме той поетичний портал, випадково там познайомилася
    з кількома поетами, випадково одержала запрошення на сьогоднішню зустріч. Власне, могла б і
    не піти на неї сьогодні з якихось причин. А вже випадкова зустріч з Агатою у маршрутці
    скидається на містику.
    Зібрання поетів та журналістів йде своїм чином. Презентація книжки журналіста, виступи,
    читання нових творів… Знічев’я я переглядаю книжку журналіста, яка лежить біля мене. Вона
    подарована моїй сусідці по столу, тут же лежить і «фоліант» Агати. Я все ще не торкаюсь його,
    хоча якісь «містичні сили» роблять все для того, щоб я нарешті розгорнула книгу. Творча зустріч
    добігає кінця… Ну, нарешті…
    Я прошу у сусідки дозволу подивитися її примірник. Розгортаю навмання. Читаю вірш, другий…
    От так здивування: це хороша, справжня поезія! Як це я недооцінила Агату свого часу?
    Заглядаю на останні сторінки, де зміст. Впадають в очі дві назви: точнісінько такі ж є у мене! Це
    назви двох моїх пісень: «Розмова з сином» і «Яблуня для сина». У книжці вони в самому кінці.
    Йду туди. Читаю тексти власних пісень, поряд ноти. Вказана автор музики, а автором текстів
    заявлена пані Агата.
    Я встаю і кажу про це шановному товариству. Здається, до людей не зразу доходить. В це важко
    повірити, я розумію. Вони бачать мене вперше. Я можу здатися їм дивною зі своєю заявою. Хто
    знає, чи «всі в мене вдома». Зустріч закінчена. Агата тримається досить впевнено, хоча, думаю,
    вона шокована більше, ніж я. Це ж треба так було: майже «власноруч» вона привезла сюди таку
    «бомбу»!
    Минає кілька днів. Очільниці творчої спільноти відходять від шоку і перевіряють слушність того,
    що почули від мене. Сумнівів немає, все так і є. Але більше того: з’ясовується, що книжка горе-
    поетеси відсотків на вісімдесят «вкрадена»!  В результаті копіткої пошукової роботи вдалося
    знайти справжніх авторів більшості творів, які Агата видала за свої. Складений був докладний
    реєстр, який надіслали «обікраденим» авторам. На «фейсбучній» групі гуртом обговорили
    інцидент. Про презентацію «диво-книжки» вже не йшлося. Зійшлися на тому, що мене на ту
    зустріч послав сам Бог, або щонайменше ангел – вісник Божий. Довго ж йому довелося
    наштовхувати мене, щоб розгорнула нарешті книжку…
    Пані Агата спочатку наполягала на своєму авторстві. Потім висунула таке пояснення. Буцім-то
    вона твори, які їй подобалися, копіювала для себе, а потім, не перевіривши, подала до
    видавництва разом зі своїми власними. Отака вона неуважна буває! Дивно тільки, що її
    неуважність зайшла так далеко, що до моїх текстів вона просто таки змусила написати музику,
    сама знайшла через директора філармонії можливість зробити комп’ютерний набір нот. На
    презентації мала відбутися прем’єра пісень! Псевдо-авторка настільки не зауважила, що тексти
    чужі, «випадково нею скопійовані».
    Зрештою, Агата висловила свій щирий жаль, що її неуважність призвела до таких сумних
    наслідків. Сказала, що спалила весь наклад «фальшивої» книжки, чого в дійсності, звісно, не
    зробила. Десь гуляє цей «покруч» в кількості 300 примірників… Ми її пробачили в кінці кінців…
    Людина не зовсім здорова. Юридично тут нічого не зробиш. Та і що робити? Вона визнала свою
    провину, щоправда, наполягаючи, що все це сталося ненавмисно. Добре хоч до урочистої
    презентації не дійшло з хоровим виконанням пісень.
    І ще така деталь. Недавно я бачила цю книжку. Ніякий це не «фоліант», звичайна книжка
    формату А5, 142 сторінки. Очевидно, сили вищої справедливості збільшили її в моїх очах тоді,
    щоб не допустити фальшу…
    © Т.Л. 19.09.2017

    История cоздания стихотворения:

    На фото учасники тієї зустрічі. І я там є, і "пані Агата" (ім'я, звісно, вигадане).


    Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
    Количество читателей: 145

    Рецензии

    Всего рецензий на это произведение: 8.
    Дивно все це. Навіщо людині все це потрібно- не розумію. Історія сама по собі містична.І правда, Таню, що тебе вело Боже провидіння. Крадіжка, яка б то не була ,є крадіжка. Порушення авторського права наявне і докази були в руках. Простити,можливо це краще покарання для Агати. Хай щастить.
    2017-09-21 19:13:04
    Таню, слушно кажеш! Якщо зайдеш за посиланням, що я там дала, побачиш: нам дехто дорікав за "жорстокість": мовляв, накинулися на бідну жінку. А суд що міг зробити? Примусити "злодійку" зізнатися у крадіжці? Так вона і так зізналася і покаялася. Правда, коли спіймали на гарячому...
    2017-09-21 19:32:30
    Поділилася на фейсбуці. Хай читають.
    2017-09-21 19:43:38
    Ну, не варто було... Це вже дуже давня історія, на ФБ її знають.
    2017-09-21 19:46:16
    я вперше почула...а у мене в друзях багато поетів)), буде цікаво познайомитися з авторкою книги))
    2017-09-21 19:48:09
    Действительно, Высшие Силы помогли. Хороша у тебя проза, Таня, лёгкая, без заковырков, Удовольствие. Арте
    2017-09-20 20:33:45
    Точно, Наталю, є якісь сили. Отже, не все так погано у нашому світі. Нехай щастить!
    2017-09-21 19:11:02
    Повчальна історія, Таню. Справді, трохи містична. Я от читала і думала: а як би сама вчинила на твоєму місці? Промовчала б? Та ні, мабуть, теж сказала б...
    Добре, що справедливість таки "восторжествовала". Завжди б так...
    2017-09-20 20:21:08
    Ну, Надю, як тут мовчати? От посилання на обговорення тієї ситуації.
    https://www.facebook.com/groups/307712002706107/525816504228988/?notif_t=group_comment 80 авторів було обікрадено.
    2017-09-21 19:07:52
    Та правильно, звісно. Але в мене ось така виникла аналогія, може, не дуже доречна, та все ж таки: буває, людина позичила в тебе гроші, а потім чи то правда забула, чи тільки вдає, а тобі чомусь соромно нагадати про свої ж гроші... От і у мене іноді (зараз, правда, рідше) так буває. А що до віршів... ні, таки не промовчала б...
    2017-09-21 19:18:58
    Точно!
    2017-09-21 19:25:57
    Отож-бо...
    "Долой ложную скромность!"
    2017-09-21 20:26:59
    Тетяна, я після Вашої історії в шоці. Сумна історія! На Вашому місті і на місті других авторів я би звернулась у Суд! Десь пів року тому, я була свідком, як один поважний автор-поет опублікував на своїй сторінці чужий вірш однієї поетеси, вірш видалили зі сторінки. Але там зовсім інша історія, чоловік хворий після інсульту, і в нього з пам`яттю не все добре. А тут "баба" зганьбила сама себе і до того ж на других сайтах сміються, що це українська жінка таке зробила. І її сторінка ще є досі в поетичному клубі. PS - у мене теж вкрали два вірша ранні після того, як я їх опублікувала у 2012 році, коли я уперше з*явилась у інтернеті на одному сайті. Один молодий чоловік видав мої вірші за свої. Я це знайшла через анті плагіат, його сторінку ВК. Але, я не переживаю тому, що у мене є рукопис і файл в компі і на флешкі. Авторство легко довести, коли ці вірші увійдуть у мою збірку. З найкращими побажаннями до Вас!
    2017-09-20 19:39:13
    От бачите, Таню, Ви теж знаєте про цей випадок. Так, сторінка "Агати" залишилася, але вона з того часу на неї не заходить. Але з чим звертатися у суд? "Агата" і так визнала, що не вона є автором. Покаялася, що вчинила це ненавмисно. Юристи сказали, що підстав для судового розгляду немає. Я теж так вважаю. Сумнівів, що я автор пісні "Розмова з сином" немає жодних. До речі, історію цієї пісні я виклала тут же, в папці "НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ". Думаю, просто завтра (22.09.17) ця історія матиме продовження, але не закінчення. Нехай щастить!
    2017-09-21 18:56:18
    Интересная история... Бывает же... Это я о встрече...
    Спасибо...
    2017-09-20 17:48:50
    Дякую Вам. Так, історія з таких, що "навмисно не придумаєш". Починаєш вірити у містичні сили. Нехай щастить!
    2017-09-21 12:55:18
    Моё почтение, и новых поэзий...
    2017-09-21 12:57:03
    Дуже шкода, що є в світі такі люди, як пані Агата. Але, нажаль, викладаючи твори в інтернеті треба бути до цього готовими. Для великої кількості людей гроші не пахнуть, в той час їх порядність тихенько відпочиває в куточку. І це вам насправді дуже пощастило, що ви сама з тим зіткнулися і змогли викрити шахрайку. Щоб в спільноті поєтів і письменників було менше таких людей. Бажа. від щирого серця.
    2017-09-20 14:10:31
    Бувають такі люди. Але їх мені теж шкода: яким же убогим треба бути, щоб намагатися вкрасти чужий талант, чужі почуття, чужий біль чи чужу радість... Нехай не трапляються вони на нашому шляху, слушно! Нехай нам щастить на справжніх друзів-поетів.
    2017-09-21 12:51:52
    Все колись стає явним. Не можу сказати, добре чи погане, що ти, Таню, опинилась на цієї зустрічі, але не випадково, це факт!
    2017-09-20 14:07:02
    Дякую за відгук, Лефаро! Кажуть: випадковість - це неусвідомлена закономірність. Отже, це було невипадково, а головне: вчасно.
    2017-09-20 17:43:24
    Емоції зашкалюють! Та як таке може бути? Невже людина не боїться ні осуду людей, ні Божого гніву! Адже це надруковано для читача і може попасти до рук дійсних авторів.
    Таню, тебе вело Боже провидіння. Справедливість встановлена.
    А написала ти цікаво, прочитала на одному диханні, перемежовуючи з обуренням
    2017-09-20 13:58:41
    Написала, Ларисо, так, як було... Не часто, але бувають у житті такі випадки, які нелегко пояснити "с точки зрения формальной логики" все на волосині висіло... Провидіння втрутилося вчасно... Нехай щастить!
    2017-09-20 17:40:59
    І тобі теж, Таню!
    2017-09-20 17:55:09

    Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


    Регистрация


    Рейтинг произведений


    Вход для авторов
    Забыли пароль?
    В прямом эфире
    Умеете Вы, Людмила, уговаривать. А, собственно говоря, из каких Вы русалок: берегинь, мавок, наяд. А может вообще из ундин, мемозин или сирен?
    Рецензия от: Владимир Лель
    2017-12-14 10:05:55
    ... И падали слова с небес,
    Мерцая каплями созвездий ..." - теленовости сообщают о падении потока метеоров, а слова с небес(?), что - то новое, Владимир, да ещё рифмованый бес там же... душераздирающе!

    Рецензия от: Виктор Харламов
    2017-12-14 10:04:51
    Оно постоянно
    Наружу на зеркало просится,
    Но от тяги туда
    Всем становится страшно подчас." - интеллектуально очень, Владимир, особенно про "ТЯГУ ТУДА" ("Но от тяги туда
    Всем становится страшно подчас.." - надо было бы поподробнее; и с михо увязать?).
    Рецензия от: Виктор Харламов
    2017-12-14 10:00:08
    На форуме обсуждают
    Что-то не слышно про акции,никто никого не импичментует,начались торги.Уже Саакашвили не хочет быть
    Президентом,согласен на премьера или начальника (...)
    Рецензия от: Любина Наталья
    2017-12-13 07:33:03
    А бежать-то никуда не стоит, не успеем и в туалет сходить, короче , что там туалет, даже испугаться не успеем, когда грохнет...(...)
    Рецензия от: Валентина Леушина
    2017-12-12 14:33:36
    Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.