"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Городская лирика
Опубликовано: 2017-10-28 14:18:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ПРОГУЛЯНКА ПІД ДОЩЕМ
Пополудні задощило не на жарт. Але нашій прогулянці це не завадило. Почалася подорож від
Золотих Воріт, від пам’ятника Ярославу Мудрому. Автор ідеї великий Іван Кавалерідзе не
побачив свого колосального «дітища» у всій його величі. В майстерні скульптора залишилася
невеличка статуетка.
Наші провідники Тарас та Людмила запропонували обійти пам’ятник, щоб ми мали можливість
побачити на тильній частині монумента на бронзі відбитки долонь скульпторів М. Білика, О.
Редьки та В. Сівка, які втілювали проект у життя. Відбитки відполіровані і блищать, як золото: це
вже постаралися туристи, що вірять у здійснення мрій. Ну, ми теж віримо, отже, приклали руки
теж.
Далі прогулянка привела нас у дворик з во̀ронами на Рейтарській. Знамениті во̀рони Корбін,
Карлуша та Кирило почуваються у великій клітці цілком комфортно. Всі вони свого часу були
хворими; добрий чоловік вилікував їх і залишив жити у дворі, оскільки птахи, що звикли до
життя у клітці, на волі можуть загинути. Розміри цих птахів (саме во̀ронів, а не воро̀н) вражають.
Від листопада 2015-го стіну будинку навпроти воронячого вольєру прикрашає мурал «Вісник
життя» – робота харківського художника Олександра Бритцева. Ми бачимо багато чорних
во̀ронів і серед них – одного білого. За задумом художника «білий ворон – символ добрих звісток
та нарождення нового життя. Поряд з ним – чорні во̀рони, наймудріші птахи на Землі»
(Джерело: http://vkieve.net/street-art/mural-s-voronami-vestnik-zhizni © «В Киеве»). До речі, на
муралі білого ворона його чорні сородичі не ображають.
Прямуючи Рейтарскою, ми привіталися з «їжачком у тумані», який знайшов свою конячку.
Їжачка створили з дерева та звичайних шурупів художники з групи «Київська ландшафтна
ініціатива». Якщо залишити їжачку монетку і попросити його чемненько, він допоможе знайти
загублену річ вдома.
Цікаво було роздивлятися Заборовську браму – колись західний вхід до резиденції митрополита
Рафаїла Заборовського. Брама ця – один з найчудовіших творів українського барочного
мистецтва. Її створив видатний архітектор ХVIII ст. Й. Шедель. Пощастило, що цей шедевр
дійшов до нашого часу. Адже з великим жалем розповідали нам Люда та Тарас про знищені за
часи комуністичного правління храми, про знівечені шедеври, про трагічні долі їх творців.
Скільки славетних імен будівничих, архітекторів, художників, меценатів ми почули вперше від
наших провідників!
Хоча дощ ставав все сильнішим, наша дружна група під проводом Тараса та Людмили
продовжувала свій шлях. Слухати про історію Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого
храму, пам’ятника Богдану Хмельницького, Десятинної церкви тощо було цікаво, тому що наші
гіди не обмежувалися відомими фактами, але знаходили розповісти щось цікаве, мало відоме,
навіть суперечливе.
Зрештою дощ, мабуть, зрозумів, що наш ентузіазм у відкритті нового у, здавалось би, знайомому,
йому не охолодити. Тож припинився. А ми ще почули багато цікавого. Про Свято-Юріївську
церкву – єдину в Києві, оформлену петриківським розписом, про Андріївську церкву та роль в її
будівництві архітектора Івана Мічуріна (не плутати з селекціонером!)… До речі, біля Свято-
Юріївської церкви є сонячний годинник, що відзначається винятковою точністю. А Андріївську
церкву ми споглядали з пагорба, знаходячись на одному рівні з її банями-рококо. Незвичний
ракурс!
Тим часом на місто спустилися вечірні сутінки, засвітилися вогні, романтика оповила наші душі.
От і час прощатися! Ми розходимося у своїх справах, але не забудемо прогулянку під дощем, що
об’єднала нас на дві з половиною години.
Залишилося подякувати Люді та Тарасу з Туристичної компанії PRROUKRAINE, які започаткували
цей чудовий проект: екскурсії-мандрівки Києвом. До проекту може долучитися кожний. Любіть
свою Україну так, як люблять її Люда та Тарас. Живіть повним життям! Нехай щастить!
История cоздания стихотворения:
27.10. 2017 - пішохідна екскурсія Києвом від Туристичної компанії PRROUKRAINE
https://www.facebook.com/PROUkraineTravel/
Sinead O'Connor: "Nothing compares to you" |
Рецензия от: Александр Васильевич Тимченко 2024-04-19 19:49:08 |
Все верно, Валентина, кто не кормит свою, тот будет кормить чужую. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-19 19:34:13 |
И средь людей кровососущих хватает. Верные строки, Валентина. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-19 19:32:17 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |