Автор: Тетяна Лавинюкова Тема:Свободная тема Опубликовано: 2021-02-04 17:53:33 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Малесенькому онукові
Малесенькому онукові на день народження
Ти міг би мати вже п’ятнадцять років, Юначих літ, вишневих та бузкових, Але не встиг зробити перших кроків, Наслухатися співів колискових. Так мало довелось дитині спати У мами під грудьми в ранковій тиші… Лишив сестричку старшу, маму й тата, Двох дідусів та двох бабусь невтішних. Як гірко нам, наш янголе, без тебе…. Один дідусь вже в засвіти подався… Вам, може, там судило зустріч небо? Тут, на землі, не встиг, не зустрічався. В той день так буйно цвів садок весня̀ний, «Христос Воскрес!» - співалося у храмах… А у серцях не гоїлися рани, Серця назавжди залишились в шрамах.
Кожен рядок стискає серце від болі, але біль такої втрати не можливо передати жодними словами!
Бережіть себе, усі там будемо, та не всі відразу! Терпіння та благословення, ми з Вами!!!
Татьяна! Сижу, плачу навзрыд. Каждое слово попало прямо в самые глубины души. Царствие небесное всем нашим ушедшим в мир иной...
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Таню, прийми співчуття...Знаю, що ні роки, ні слова не допомогають, і вірш є цьому підтвердженням.
Вмієш ти писати так проникливо, що кожен відчув твій біль.
Щемно від цих рядків, хоча вони і світлі... Коли уходить людина у поважному віці і то тяжко... Коли молода людина віддає своє життя - це дуже болісно... А коли дитина тим більше немовля... В мене навіть таких слів нема, які б вмістили в себе це відчуття!
Вірші неперевершені! Мої сердечні співчуття, Тетяночко!
Незаживающая рана, проникновенные строки...
Ты — жив!
И в сердце ты моем навсегда.
Ты все равно жив,
Но так распорядилась судьба.
Ты все равно жив,
И ангелы с тобою легко летят высоко.
Летят высоко.
Тілесні рани загоюються швидко, та не душевні. Вони роками нагадують про себе, можливо стороннім цього не видно, та від себе не сховаєш.Тетяно співчуваю, Світла пам'ять дитині! Дай Боже щастя та здоров'я живим!
Такие раны не заживают...Я так понял, что на Паску, Один дідусь вже в засвіти подався…
Тогда они точно встретятся. Спасибо, Татьяна за стихи. Надо жить с этой болью, надо.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.