Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2023-08-31 14:03:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЩОДЕННИК. Музейний день 27 серпня 2023

27 серпня у мене був «музейний» день!
В галереї  Білий світ – виставка «Поворот на  Ірпінь» – текстильні скульптури Оксани Цюпи.  Роботи вражають –
важко повірити, що можна отак, з клаптиків тканин, створити образи людей з їх різними характерами та долями,
відобразити їх душевний стан, міміку, погляди очей! Художниця зобразила людей, що переживають трагічну
подію – вони тікають з уже атакованого агресором Ірпеня. Страх, розпач, але і турбота про «братів менших» –
майже кожний  виносить котика або собачку. Це звучить як перемога людяності і прагнення до життя над
грубою силою, над загрозою смерті. Це треба бачити. Оксана Цюпа не просто бачила, вона сама з хворою
мамою йшла тоді до Романівського мосту. Цілком можливо, що поряд з ними йшли тоді і мої близькі: сестра Оля
та її дочка Вероніка з кішкою на ім’я Рися.
Мені  пощастило  в цей день (27.08.23) на виставці зустрітися особисто з художницею Оксаною Цюпою. Вона
розповіла, що дві фігури мають реальних прототипів: це її 90-річна мама і «дядя Саша» з милицею. Інші
персонажі – збірні образи, але легко уявити їх серед тих, що виходили з Ірпеня під обстрілами. прообрази всіх
своїх персонажів вона знає сама. Вона переказала на допомогу ЗСУ велику суму коштів, одержаних за свої
роботи.

Після «Білого світу» я ще побувала у Музеї  Івана Гончара, де просто у дворі розгорнута виставка відтворених у
натуральну величину стін будиночку Поліни Райко, розписаних художницею-самоучкою у її оригінальному
наївному стилі. Вражає історія життя і творчості простої жінки з Олешків. Зараз це місто окуповане, підрив
греблі окупантами призвів фактично до загибелі її мистецького спадку. Трохи раніше ми з Іриною відвідали
цікаву виставку "ЗНИКОМО", присвячену творчості Поліни Райко.

Також заглянула у Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Постійна експозиція
тимчасово не доступна у зв’язку з воєнним часом, але працюють виставки. В той день їх було аж три:

1) Виставка творів видатної української художниці  декоративного і монументального мистецтва  Грудзи́нської
Окса́ни Арка́діївни, яка 28 липня 2023 зустріла свій 100-річний ювілей! Ми всі знаємо її одну з її робіт –
оформлення головної станції метро – Хрещатик!
2) Виставка неймовірних барвистих вишитих килимів, які створила народна майстриня Катерина Коліда з села
Волсвин на Львіщині. Це вперше за півстоліття роботи сільської рукодільниці Катерини Коліди з родинної
колекції представлені широкому загалу.
3)Виставка ранніх робіт Марії Примаченко. Після того, як в Українському домі я двічі відвідала таку святкову
багату виставку «Марія малює», було цікаво переглянути ще й цю виставку, а також скульптурні роботи дітей,
які виготовляли свої поробки у стилі Марії Примаченко.
4) А ще в музеї демонструють легендарного півника з Бородянки, який став символом стійкості українців. Такі
півники виготовлялися на Васильківському майолікового заводі.

История cоздания стихотворения:

В колажі:
Композиція текстильних скульптур Оксани Цюпи "П'ятеро"
"Леопарди" Поліни Райко
Панно "Україна радіє" Оксани Грудзинської
Вишитий килим Катерини Коліди
"Лебідь, щука і рак" (1936) - рання робота Марії Примаченко