Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
Автор: Тетяна Сливко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-01-31 15:40:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я, дерево. Багато літ
стою й дивлюсь на білий світ.
Джмелі над гілками гудуть.
Всі Ясеном мене зовуть.
Біжать роки- вже втратив лік...
Струмок он знов несе потік.
З- під каменю стрибнув в рівчак.
Стрибать, дзвеніти він мастак.
Зустріне річку десь свою.
Це тільки я, один стою.
Чимало бачив на віку-
повім історію таку:
На крону, якось навесні,
струмки, як грались, голосні
присів красивий гордий птах.
Немолодий, уже, в літах.
Гніздо на стовбурі він звив
і подругу свою привів.
Щоранку радо клекотав-
він так гніздо охороняв.
Вже згодом і дитячий сміх
порадував батьків своїх.
Щасливою була сім'я.
Від того був щасливим я.
Та згодом вітер завітав-
біду неначе віщував.
Крутив гілки і їх ламав,
оскаженіло листя рвав.
А дощ полив немов з відра.
Залив гніздо...Жорстока гра...
Ще мить й природа знов німа.
Та пташенят в гнізді нема....
Чи бачив хто як тужить птах?
Той біль і смуток в їх очах?
Старий пеньок і той ридав,
хоч друзів сам не раз втрачав.
О, скільки їх тут молодих
посічено було самих.
Та повість наша не про них-
про згорених птахів сумних.
Пройшло з тих пір немало літ,
те пам'ятають листя й цвіт,
як мати згорена з небес,
стуливши крила впала вниз.
А білокрилий гордий птах,
востаннє , крил явив , розмАх
і склавши їх, немов стріла
упав на землю...Їх тіла
знайшли мисливці.А про те
кохання чисте і святе
я вам правдиво розказав
і в повісті все описав.
Ваш Ясен
Ваш Ясен
История cоздания стихотворения:
на реальних подіях
Из фильма хотим себе
друга, Любовь же вручает из лУга! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-29 13:27:09 |
Дякую, зворушливо |
Рецензия от: Тимошенко Олександр 2024-04-29 13:17:16 |
Наївні сапієнсы, які
вважають, що окроплення
попом водою: квітів, яєць
і пасок та іншої їжі,
робить їх особливими,
викликає напад сміху. А
все тому, що якийсь
рабин, який наказав двом
спільникам вкрасти осла і
приїхав на ньому в якийсь
давньоєврейське місто, де
його жителі, як злодія,
проганяли та били
пальмовими гілками. А
тепер жителі країн, які
ніякого відношення не
мають до єврейського
народу, чомусь радіють
цій події й дубасять один
одного, в тому числі й
дітей, гілками верби та
засуджують «Верба хлест,
бий до сліз». Що це за
дичина? Навіщо потрібно
бити до сліз дітей? Оценки по стихотворению: Ритм: 1 Размер: 0 Рифма: 0 Метафоричность и целостность образов: 0 Эмоциональное воздействие: 0 Глубина мысли и точность логики: 0 |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-29 13:17:15 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |