Автор: Татьяна Кострица Мереуца
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2022-09-18 19:03:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мама

Пам‘яті Мами: Яковлевої Ольги Григорівни(1924-1972)

Багато чого розчинилось у часі.
Багато чого пам‘ять стерла з жалю.
…Шістнадцять мені, я у школі ще вчуся.
А Мама вмирає… Їй краще в раю!

Житття шкереберть і до Бога питання!
Десятеро нас: її дочок й синів -
найстаршій ось двадцять, найменьшій, останній -
два літечка… Й Бог цю біду не спинив.

… Така неосяжна ця прірва розлуки.
на всі пів століття,  як вимір Витка!
Живі відчуття: досі Мамині руки
дітей пригортають - одвічний свій скарб.

Й не дивно, я руки її пам‘ятаю.
І голос, і тембр  чи молитв, чи псалму.
Очей своїх синь (я у неба питала)-
не сліпло до нас щоб, - віддала йому.

Давно прижилася у засвітах Мама.
Ми… переросли її вік, кожен сам.
Одвічна любов - її світло над нами -
зоріє із вічності і не згаса.

17. 09. 2022р

История cоздания стихотворения: