Лучше зажечь одну маленькую свечу, чем клясть темноту. Конфуций

Автор: Елена Макарчук
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2016-11-15 23:42:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Іванко

Вереснева ніченька:
Ваньці сняться тістечка.
Хлопці насміхалися:
– В пічку закохався ти.

Сміх Іванка – відповідь:
– Спробуйте: пиріг спечіть.
Ех, ви – артилерія:
Жарти в вас прострелені.

Не дасте лад з „ужином”,
Пики закіптюжені.
Пригощу я милую
Пиріжками з сливами.

Вереснева ніченька...
Ваньчина де ж дівчинка?
Сонячна, замріяна -
Швидше б вже зустріть її!

...В Старобільську „Смерчами”,
Вмить живцем попечені,
Сплять навічно воїни,
"Братом" упокоєні.

История cоздания стихотворения:

Матвієвський Іван Володимирович народився 25 серпня 1986 року у Луганській області.
Згодом родина переїхала на проживання у м.Зіньків Полтавської області.
Закінчив Зіньківський аграрний ліцей, здобув професію кухаря-кондитера.
До мобілізації працював кухарем у санаторії «Сосновий бір».
25 березня мобілізований до Збройних Сил України. Служив рядовим 9-ї артилерійської батареї 27-го реактивного артилерійського полку.
Загинув 3 вересня 2014 поблизу міста Старобільська Луганської області під час обстрілу з території Російської Федерації реактивною системою залпового вогню «Смерч».
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Посилання: http://oblrada.pl.ua/index.php/the-news/5403

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 695

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.
Важко про це говорити... Вічна пам'ять хлопцям!
2016-12-03 10:41:52
Вічна пам'ять
2016-12-03 12:36:18
Дякую за вірш, Олено! Вічна пам'ять Герою Іванку!
2016-12-03 09:58:49
Вічна пам'ять. Не знайома була, а от родич чоловіка з ним служив. Видно, гарною людиною був...
2016-12-03 12:35:50
Хорошо, Лена. Начало такое веселое, а концовка.... Не только текст, но и само составление стиха говорит. Понравился.
2016-12-03 09:44:34
Сумской артполк. Давно думала написать, как только увидела страничку в соцсетях. Куда уже никто не зайдет...
2016-12-03 12:34:03
да, жаль
2016-12-03 13:23:46
11 декабря - не пятница как тот раз. Воскресенье. Хотите - приходите на 15.00 в Муниципальную галерею. Нам зрителей не хватает
2016-12-09 23:19:55
Я буду занят, аж до понидельника. Не смогу. Спасибо!
2016-12-10 11:09:49
https://m.youtube.com/watch?v=2gLqM7sdTlE
2016-12-16 22:06:50
Спасибо.
2016-12-17 12:39:58
Дуже боляче.
Вічна пам'ять героям!
2016-11-29 22:17:08
Варваро, це саме Сумський реактивний полк. в мене про них ще є вірш
2016-11-29 22:24:58
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=212321 "Об'ява"
2016-11-29 22:27:37
Мені цікаво. Де його знайти. Від мене щойно пішла мати одного з хлопців-офіцерів. Поспілкувалися, поплакали трішки.
2016-11-29 22:30:33
я посилання і назву кинула.
2016-11-29 22:32:40
Я зрозуміла. Дякую.
2016-11-29 22:37:48
Тяжко таке коментувати...Вiчна пам"ять хлопцям!
2016-11-21 14:21:59
Вічна пам"ять
2016-11-21 19:30:34
Гірко... Вічна пам'ять...
2016-11-20 12:56:58
Вічна пам'ять. Вчора помер хлопчик, щойно 19 виповнилося. Контрактник з-під Авдіївки. 3 тижні лікарі боролися за його життя. Не вдалося врятуваити.
2016-11-20 18:27:36
Віталій Шостак. Я сподівалася, що одужає...
2016-11-20 18:28:36
Посміхалася, читаючи перші рядки, поки не дійшла очима до останніх, і.., як струмом пробило, так неочікувано.., боляче...
Ця війна - дикунство Мордору - забирає кращих. Хай спочиють з миром. Дякую, Олено, за твір.
2016-11-20 00:34:15
https://m.youtube.com/#/watch?list=PLRWJUrc5YboEXDEDMNnyAxPprHa1HgSN7&v=YPpbp4Xf7hw це ще один вірш про Сумський артполк. Брат там служив колись
2016-11-20 18:24:07
не те посилання. ось : http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=212321 "Об'ява"
2016-12-03 12:46:33
Боляче, коли назавжди йдуть саме такі...
Майже діти... Як для мене (по віку), то і справді діти....
Вічна пам'ять...
Таке не можна прощати...
2016-11-17 00:05:34
Сергій, родич мого чоловіка, служив з Іваном. Навіть призвали в 1 день (як і мого брата і теж в артполк цей). От тільки мій брат з ними не перетинався. А от Сергій і Іван дружили. Я через сторінку Сергія і вийшла на Івана. І під Старобільськом вони поруч були. Сергія землею засипало, відкопували, тому і вижив, через 3 тижні після того проклятущого 3 вересня у Сергія народилася перша дитина. Донечка. А Іван загинув. Думала додатково розпитати про Іванка у Сергія... А потім... Хай залишиться це враження у мене. Дещо штучне, складене на основі скупих біографічних даних і переглядом його сторінки в ВКонтакті: рецепти тортиків, музика, фотографії, листівочки з ДН. Наче лише вчора заходив і знову може зайти. Ось кинь заявку в друзі - прийме. Це страшно... Дуже... Соцмережа продовжує існувати по своїм законам, діють ті самі функції. От лише сторінку цю ніхто більше не відкриє... З моєю залежністю від віртуального спілкування - аж волосся дибки. А ще від думки, що мій брат мав бути саме там. Під Старобільськом. І лише різке погіршення стану здоров"я, те, що його прямо з полігону повезли в шпиталь, а потім ще один, ще - і так чотири рази за півроку - врятувало його від "Смерчів".
2016-11-17 13:48:35
Все в житті робиться не даремно... Ну, це особисто я так вважаю.
Якщо твій брат не потрапив у цю бійню, значить на нього ще є плани....
У вищого, що над нами...
А сторінка в мережах... Ти навіть уявити не можеш, скільки таких пустих сторінок в інтернеті... В сенсі не пустих, а таких, господарів яких вже немає в живих....
Соціалки я теж не люблю... І не залежу від них...
Мене там просто нема. Ось.
2016-11-17 14:37:13
Вічна пам"ять.
Не забудемо, не простимо.
2016-11-16 01:37:10
Вічна пам'ять. Пік собі хлопчина тортики і про дружину мріяв. Обстріл був з території Росії. Звірі ...
2016-11-16 07:48:34

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Хорошее стихотворение, Лена! Хлесткое! Точно узнается определенный типаж, да и в целом легко экстраполируется на поведенческие паттерны общества. Как по мне, у человека есть неограниченное право на ошибки. В конце концов, мы все тут не святые и именно потому можем легко прощать друг друга, многократно давать шанс и доверять, но при условии, конечно, что тому человеку это нужно не меньше, чем тебе. В противном случае, надеяться на какую-то совесть бесполезно.
Пиши чаще, Лена. Молодец
Рецензия от:
Рустем Аблаев
2024-04-20 16:25:44
+1 Да! Понравилось!

Мне вспомнилось, как брат на даче организовал салют.. и потом мы всеми дачами тушили сухую траву! А пожар направлялся на дома)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-20 16:03:44
Виталий вы прирожденный юморист!)
Наверное рядом с вами все рокотом лежат ...схватившись за животы!)))
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-04-20 15:50:52
На форуме обсуждают
У одних голова на двери,
И ученье про мертвого плотника
Разжигает страсти внутри,
Не понять им простого работника,
Восхищённого с фузом гитарой...(...)
Рецензия от:
Атеист
2024-04-17 22:27:42
Хеви металл! Всем привет!
Драйва лучше в мире нет!
Вот послушай-ка Accept
Сразу станет меньше лет!

У фанатов AC/DC
До сих пор в порядке писи!(...)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-13 16:14:51
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.