Автор: Светлана Педченко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-02-15 20:27:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Народилася у Донецьку
Українська - як іноземна.
Була рідна мова "братерська".
Хоч при сонці, та було темно.
Темні думки здавались світлом,
Темні мрії вели у пекло.
Кривда скаже на зиму - літо!
І раби їй звітують - тепло!
Кривда-партія зловтішалась -
Ми будуєм порядок в стійлі.
Та бувало, що десь ламалось,
Відбувались події дивні -
Хтось казав про якусь свободу,
Про брехню-беззаконня влади.
Та навіщо воно народу?
"Хлєба й зрєлищ" потороху ж мали.
Але кривда - то ворог правди,
Ворог гідності, ворог честі.
Час розмеле колишні жарти
Про братів, що були "вмєстє".
Час розмеле, відкриє очі
І про мову, і про "братєцтво"...
Українкою бути хочу!
Українкою із Донецька.
Українською розмовляти,
Міркувати, писати вірші.
Щоб пишалися батько й мати.
І щоб мрії такі ж... у інших.
История cоздания стихотворения:
Все так і було...
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |