Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-05-15 19:43:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Тисячу років

Тисячу років, а може, а може і більше
Варто чекати, шукаючи дійсно своє,
Посеред ночі сповзає розхристана тиша,
Серце годинником ніжно, нестримано б’є.
Погляд, твій погляд і все того варте: прожити,
Перехворіти, відчути вразливі світи.
Тисячу днів, щоб приречено вперше любити,
Все зупиняється в мить і важливий лиш ти.
Очі твої найрідніші – із смутку та пісні,
Наче в колисці гойдають маленьке дитя.
І виростають за спиною крила первісні,
Я обіймаю щаслива згрубіле життя.
Знай, розумію навіщо той біль і ридання,
Дика невпевненість, страх - що у тінях одна,
Всі мої мрії розірвані і запитання,
Все, що у долі злий прихисток не омина.
Ми в цих шуканнях нарешті з тобою зустрілись,
Переплелись як в сузір’ях забуті зірки,
Тисячу років чомусь на цю мить знадобились,
П’ять поколінь і затьмарені смутком віки.
Я тепер знаю, що варто, що варто чекати,
Тихим відлунням лежати, як мрець і сновид,
І відчувати, всю сутність примар відчувати
Злидні-емоції, навіть якщо день набрид.
Тільки любов, тільки вічне і сильне кохання,
Решта, немов божевільного сотні блукань,
Здавна ведуть нас маршрути сюди і бажання,
Тільки любов варта тисячі сліз і страждань.

История cоздания стихотворения: