Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-08-25 23:28:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У місті, де спить насолода

У місті, де спить насолода,
Де вітер живе в димарях,
Є інша прихована врода,
Розвіяна болем на прах.
Шипить, наче кішка кусюча,
Сумна адекватність, ой жах!
Пливе кудись дійсність зибуча
В твоїх божевільних очах.
Розбивши реальність на друзки...
У місті чи бунт, чи туман?
Вдягнувши запилену хустку,
Повіриш в свій дивний оман.
Не зможуть вони наздогати
Твоїх ошалілих думок,
У місті наївно шукати,
Споріднених чарами двох.
І ти будеш пити отруту,
У склянці ховати любов,
У місті так важко забути
Вчорашнє у попелі змов.
Примари мов друзі найкращі
Під руки вхопили й ведуть,
А сльози  такі непутящі
По крапельці посмішку п'ють.
Прийму твоє місто, зігрію,
Віддам свій квітучий куток,
В  тобі я вчорашнє ще мрію,
Мій темного світу - ковток.
Удвох - без гріха божевільні,
Наш Всесвіт маленький тремтить,
Любов'ю ми зранити схильні -
Та найщасливіші в цю мить.
У місті, де спить насолода,
І виходу кажуть: "Нема".
З'єднала прихована врода
Два серця навік крадькома.

История cоздания стихотворения: