Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-03-29 19:07:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Прихисти моїх янголів

Прихисти моїх янголів, від ненависті сліпнучи,
У прозорому озері  - каламутна вода,
Від негоди ховаючись, у самотності гинучи,
Обіцяй не триматися за безглузді свята.
Я зроблю тобі боляче і не раз, відчуваючи,
Слабкість світу пробачити на листках хризантем,
Кожен день вітром стомленим світ за очі тікаючи,
Я на пам'ять лишатиму свій священний тотем.
Обпікаючись правдою, прірва вроду спотворює,
Мов примари лишаються всі колишні життя,
Пригорни моїх янголів до грудей… час розорює,
Всі майбутні трагедії… Ти – моє укриття.
І колись я примарюся не вчорашня, не втрачена,
Та, що зцілена грозами, поцілую вуста…
І навчуся не плакати,  бо для чогось призначена,
Без обгорток і складностей – сенс і вперта мета.
Ось тоді мої янголи, оживуть посміхаючись,
На плечах твоїх стомлених свій притулок знайдуть,
Музи серцем народжені, на папері співаючи,
Наші долі загублені, наче вперше зведуть.

История cоздания стихотворения: