Автор: Дзвони серця. Небесна Сотня
Тема:Рецензирование работ
Опубликовано: 2015-03-12 11:52:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не критика, а правка. Героям НС з Донбасу. Ніхто не забутий!

Останні кроки перегляду творів:
======================

# 1. Наумов Володимир Григорович (09.03.1970-18.02.2014)
Донецька обл., Добропільського району, с. Шевченко

___Герою Украины Наумову В.Г.___

Холодне пекло на Трухановому острові
тобі в останню довелось побачить мить,
хоч і звертався ти до люблячого Господа,
але почув лише: "...а етого убіть."

В житті буденнім був звичайним трактористом,
ти Кобзаря читав і рідний край любив.
Хоч руки звикли до роботи в полі чистім,
та серце краялось від смутку та туги.

Тому у темний час недолі та безвладдя
ти твердо вирішив свободу боронить
і навпростець без аніякого знаряддя
пішов туди, де були люті вороги,

аби прийняти бій за праве людське діло,
за честь і совість, гідність, волю і братів,
але кати тебе безжалісно убили,
аж острів тихий той від жаху затремтів...

Тож знай, Герою мій, що ти не марно гинув:
ми піднялись - Народ, як ти того хотів,
за нашу неньку славну, матір-Україну
повстали всі - здолати злодіїв-щурів.

***
Мій побратиме вірний, спочивай в спокої.
Ім"я твоє ми збережем навік!
Країна визнала тебе своїм Героєм -
Людина, Батько, Син і Чоловік.
______________________________
Наумов Володимир Григорович працював трактористом і водієм.
Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність,
патріотизм,
героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу,
виявлені під час Революції гідності Володимиру Григоровичу Наумову посмертно присвоєно звання Герой України з
удостоєнням
ордена "Золота Зірка".



# 2. Пантелєєв Іван Миколайович (01.02.1981-20.02.2014)
Донецька обл.., Краматорськ

___НЕБО В СЕРЦІ___

______Встретит небо ярким солнцем.
______Чистым светом захлебнёмся.
______Прикоснёмся, рассмеёмся.
______Мы спасёмся…*
_________«Небо Мінуса», Іван Пантелєєв

Зберу всю надію.
Скажу: Ти не падав!
В тих кадрах – неправда.
Це падало тіло.
Нестримна, як сам ти,
Душа полетіла.
Когось рятувати.

Чи не забагато?
Сім куль прийняв в себе.
В «сім’ї́» так і треба:
За матір, за тата,
За мене, за тебе,
За волю, за правду,
І в серце – за небо.

За небо холодне.
В тім небі був «мінус».
До тебе тулилось.
Воно у світ дольний
Тягло струни зливи
Крізь димний вогонь твій.
Та ти – не з журливих.

Тоді повним волі
Промінням вкололо.
І в нас – мінус доля.
В нас – Слава Герою!
У небі ніко́ли
Ніхто не дозволить
Відняти твій голос.

У небі гарячім
Крізь серце пробите
Ввіллється все світло,
Як ти передбачив.
Всміхнешся привітно.
Така в тебе вдача -
У воїна світла.

Удариш різкими
Поривами в межі
Між «я» і «всі решта».
Складеш дружбі гімни
На сонячній вежі.
Врятуєш – не згинем.
Тобі це не вперше.

____________________________________
РЕКВІЄМ

Не заспівав журбу свою
Вборонену,
А гучно крикнув, як стають
Героями.

Зірвав свій голос, і струна
Обірвана.
Та в те, що встиг донести нам,
Ми віримо.

Твій переможний Лейтмотив -
У кожного.
Не зміг. Хотів, але не встиг.
Ми зможемо.

Із того світла, що вело,
Далекого -
Сім кольорів, сім куль, сім нот –
Твій реквієм.


* Це рядки з пісні, яку Іван Пантелєєв написав для свого рок-гурту "Небо Мінуса"

История cоздания стихотворения: