Автор: Дзвони серця. Небесна Сотня
Тема:Рецензирование работ
Опубликовано: 2015-03-12 22:19:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Коректура 1. Вірші про Героїв Небесної Сотні з Львівської області. ІІ част.

= 10. Ільків Богдан Іванович (03.07.1962-22.02.2014)
Львівська обл.



11. Корчак Андрій Богданович (18.071964-18.02.2014)
Львівська обл.



12. Коцюба Віталій Миколайович (07.07.1982-20.02.2014)
Львівська обл..



13. Паньків Микола Олександрович (1975-20.02.2014)
Львівська обл..



14. Сеник Роман Федорович (26.07.1968-25.01.2014)
Львівська обл.



# 15. Сольчаник Богдан Зіновійович (25.07.1985-20.02.2014)
Львівська обл., Старий Самбір

___КОРАБЛІ___

__________Кораблям безпечніше в гавані, але їх не для того будують…
____________________________________________Богдан Сольчаник

__________Він покине тебе, з часу пристані
__________Корабель його кудись понесе.
__________Не побачиш більше очей,
__________не почуєш крізь сон посвистувань
__________Там куди він іде, вже ніхто не міряє відстаней
_____________Богдан Сольчаник. Розмова старої і молодої жінки (2008)*

Ти все своє́ дитинство
Робив човни, що гарно
Пливли у водах ванни.**
Та їм було затісно.
В просто́ри щиро прагнув
Твій дух, до волі спраглий, -
Шукати власне місце.

Шукати десь за краєм
Сліди "того-не-знаю-
Чого́», що бути має.
Чи незбагненним раєм.
Чи вже дев'ятим валом...
Ти взявся до штурвалу
Життя, борні і слави.

Такі красиві мрії
В твоїх вітрилах мліли,
Що вітер захмелілий
Розхвилюва́вся в хвилях,
Не зважив власні сили,
Жбурнув на смертні брили
Твій корабель звабливий…

Твій човен невеликий
Ріка із рук гойдала.
Ти плив крізь плач Майдана.
Десь час і відстань зникли,
Де Ле́та протікала.
Не пив, не мив в ній рани.
Ти переплив ті ріки.

Тепер тобі просторо
Пливти в небеснім морі.
Там маяки чи зорі
Ведуть тебе по колу.
Допоки в нас із болем
Народжується воля,
Не вдержить порт Героя.

Пора́ дивитись вгору,
Щоб не ставав він бранцем
Летючого Голландця.
Пора́ сказати слово
Правдиве, одже вчасне.
Знайти наш берег власний
Й не втратити ніко́ли.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ***

____Йди і вір, що хоча б одному з мільона трапиться (допоможе) твій слід
____Коли його покличе небокрай
________________________Богдан Сольчаник. «Дивися прямо,..» (2007)

____Де моя Революція?
____Де завалена барикадами вулиця?
____Де в грязюку пощада втоплена?
____Де моя Революція,
____над тираном поваленим фото зроблено?
________________________Богдан Сольчаник. Де моя революція? (2008)

Час нехтує звично пологими
форматами сонячних днів.
Історія — це хронологія
лише надпотужних штормі́в.
Вже вітер зібрався із силами
Вставай, з ним, небесним, іди
Вже сонце над житніми хвилями
зійшло, "ти не будеш один".
Ось прапор на вітрі розстелений.
Грім стогне на всі голоси́,
Вгорі клубочиться вже темрява,
А прапор — жита́ й неба синь.
Пора знов ставати героями
Пора означає — вже час.
Пора знов писати історію
Настала для кожного з нас.
Він кров'ю на тлі барикадному
Вже першу главу написав.
За ним слід у слід йдуть солдатами
Герої, такі, як він сам.
Та пишуть і кров'ю, і полум'ям
В руїнах розбуджених міст
Новітню Вкраїни історію,
Щоб сонце тут встало колись,
І це всі навколо помітили.
Бо, ні — не за велич ідей,
Не слави заради, не істини.
Вмирають за сонячний день.
І «нашого часу героями»
Стають. Та з кривавим тавро́м
Прекрасний цей час у історії,
Якщо такий в нього герой.

*Богдан Сольчаник писав вірші. Його поетичний доробок вміщено у збірці віршів «Кухні мого покоління», яка вийшла друком
після смерті Богдана в 2014 році.
Також від себе зазначу, що деякі рядки з моєї присвяти продиктовані тими мотивами, які домінують в творчості Богдана
Сольчаника: мотивами боротьби, пошуків та блукань.

**Брат Богдана Сольчаника Степан у одному з інтерв’ю розповів, що в дитинстві Богдан мав захоплення – майструвати човни й
кораблі з різного матеріалу.

***Богдан Сольчаника викладав новітню історію України в Українському католицькому університеті у Львові.


# 16. Топій Володимир Петрович (26.04.1955-18.02.2014)
Львівська обл.

___КРЕЩЁНЫЙ ФЕНИКСОМ___

Над этим домом Феникс бился в крике
самосожженья - во спасение людей.
Но когти Беркута, в агонии безликой,
держали Феникса... И рос огонь смертей!

Но той - единственной, чей голос он услышал
перед дорогой к Господу - домой...
приснился Ангелом. Предстал перед
Всевышним.
Один из Сотни... Феникса - Герой.

......В Судовой Вишне над могилой плачет
птица.
И тихо шепчет имя - ВладимИр.
"Олеся... Лесенька! Я не могу спуститься...
Теперь, я здесь - спасаю этот мир!"
История cоздания стихотворения:
Из интервью Леси Топий: "... пані Леся
заснула. Прокинулася години через
дві від того, що побачила уві сні, як якась
людина у білому піднімалася у
небо..."
_______
ПАМЯТИ ВЛАДИМИРА ТОПИЯ - ГЕРОЯ
НЕБЕСНОЙ СОТНИ, ПОГИБШЕГО В ДОМЕ
ПРОФСОЮЗОВ


# 17. Точин Роман Петрович (06.08.1970-20.02.2014)
Львівська обл..

___СОТНИК З ХОДОРОВА. ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ ___

За гідність піднялись спочатку діти –
Студентська юнь - завзята, полум’яна,
Та як було їх «Беркутом» побито,
Стократно запалав вогонь Майдану!

У час народних сподівань і звершень
Ніхто катам коритися не хоче…
Прибув він на Майдан посеред перших –
Із Ходорова сотник – Роман То́чин.

Будинки гарні міг він будувати,
Порадити, допомогти в ремонті,
А на Майдані зводив барикади,
Бо був тепер на бойовому фронті!

На першій барикаді «Львівська брама»
Стояв Роман на чатах, на сторожі
Холодними безсонними ночами,
Щоб відбивати напади ворожі.

У чорний день, коли, як хижі оси,
Підступно кулі снайперські вражали,
Він побратимів з-під вогню виносив,
Та не вберігся сам від смерті жала…

… Небесна Сотня, як зоря над нами,
Несе священну варту дні і ночі…
Охороняє там небесні брами
Із Ходорова сотник – Роман То́чин…
История cоздания стихотворения:
Роман Точин (6 серпня 1970, Ходорів — 20
лютого 2014, Київ) — активіст
Євромайдану. Убитий снайпером 20 лютого
2014 на вулиці Інститутській у
місті Київ. Боєць Небесної Сотні. Герой
України.


# 18. Ушневич Олег Михайлович (20.06.1982-20.02.2014)
Львівська обл.., Сколе. Нар. Дрогобич


Герою Небесної Сотні, Ушневичу Олегу Михайловичу

Кожному з небесної сотні "Скоро весна мій братику, скоро..."


Скоро весна, мій братику, скоро.
Жовто-блакитна піднялась зоря.
Було так тяжко повірити слову,
Скувати єдину, вірну підкову,
Повірити в те, що куля твоя.

Скоро вже рік ти соколом в небі,
Злетів до чудес, де мати жива.
І Янгол відкрив божественні двері,
І стіл хтось накрив, чекають вечері
Душі людей, що ховала зима.

Скоро весна, мій братику, скоро.
Не марно помер, така долі суть.
Сколівські Бескиди. Річка Опора.
Для тебе, Олеже, рідні простори,
І жовто-блакитні квіти цвітуть.

Скоро вже рік, як час той минає,
Був син у батька, хотів в мирі жить...
Бродить по світу, підкови шукає,
Старий чоловік спокою не має...
Скоро вже рік, як у грудях щемить
20.02.2014
______________________________

Посвячення Ушневичу Олегу Михайловичу(20.07.1982 -20.02.2014)
Він жив в місті Сколе, сам родом з Дрогобича. Дідо і баба воювали в рядах УПА. Мати свою він не знав, вона померла коли
він був ще маленький. По розмовах близьких, він не підтримував якусь політичну силу, він хотів щоб жилося і працювалося
на рідній землі, а не жебраком на чужині. Він одним із перших поїхав до Києва на Майдан. Герой він тому, що сказав "НІ"...і
вирішив боротися за це.
Слава нашій нації. Слава нашим Героям...


= 19. Шилінг Йосип Михайлович (14.03.1952-20.02.2014)
Львівська обл.. Дрогобич

История cоздания стихотворения: