Автор: Дзвони серця. Небесна Сотня
Тема:Рецензирование работ
Опубликовано: 2015-03-19 22:25:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
# 1. Бльок Іван Іванович (21.07.1973-20.02.2014)
Львівська обл..
___Ти плач, козаче, плач___
Хлюпоче Верещиця. Спека. Тиша.
У мареві дрімає Городок.
Завмерло все. Лиш хвиля м’яко лиже
Бурштинового кольору пісок.
«Тьох-тьох,» – то молоток ляка полудень.
Це гойдалку чіпляє до верби
Івашко Бльок. Вдихнув на повні груди:
«Гайда, малеча! Всі, гайда сюди!»
Ось гойдалка снує між берегами,
Під нею смужка синьої води.
Здається, розгойдаєшся – доправить
На берег той, де не бува біди…
«Літайте, діти!» - малюкам дозволив.
І тиша зникла – крик, щасливий сміх.
Зорю вечірню лоскотали дзвони,
Зганяючи дітей додому всіх.
За літом небо довго прала осінь,
Забувши синьку дати до води.
Тумани забрідали в місто босі –
Густі і гіркуваті, наче дим…
Прийшов листопад – голий, безталанний,
Сумний, тремтячий, на усіх лихий.
Палали груби у хатах саманних,
І цокав дзвінко у мороза кий.
А десь далеко жив прадавній Київ.
І вирував, мов рій людський, Майдан.
На люд злетілись «беркути» лихії.
Свавілля не стерпів тоді Іван.
Лишив дружину, діточок – аж трійко.
Помчав допомагати всім, чим міг,
Й потрапив зразу у шалену бійку.
Лишився до кінця і...там поліг.
Двадцяте лютого. Кривава Інститутська.
Куль снайперів гудуть навкруг джмелі.
Івану - в серце. « Діточки, Натуська…
Пробачте... Так народ і Бог звелів…»
Колише гойдалкою Тура вітер.
Два берега – одна ріка життя.
Кричить Наталка, тихо плачуть діти...
Приспущенний біля міськради стяг.
Шматують небо, стогнуть хрипло дзвони:
Тривожно, аритмічно, мов набат.
Ковтнула смерть тонкої свічки вогник –
Загинув революції солдат.
І сипле сніг на сиву Верещицю.
І плаче стародавній Городок.
В скрижалі, Україно, запиши це:
Спинили сто - брехні Армагедон.
Армагедон побореного духу,
Що піднімав запльований кумач.
Нехай земля героям стане пухом.
Не слабкість це, ти плач, козаче, плач…
Верещиця- найбільша ріка, притока Десни,
що протікає біля міста Городок
Львівськкої області.
В останнє літо свого життя Іван Бльок зробив
гойдалку над водою.
Івашко - домашня форма ім'я Івана Бльока.
Тур - позивний Івана Бльока на Майдані.
Іван Бльок загинув 20го лютого від кулі
снайпера в серце.
Наталка Бльок( дівоче прізвище Тур) -
дружина Івана.
История cоздания стихотворения:
Жизнь дружище, она
такова, Подбираем по морде слова. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 12:48:54 |
Бледные слова
оставьте, Плечи поровну расправьте. Вдох, на полную возьмите, И.. что любите скажите! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 12:44:43 |
Мы тоже устали от войны, не только ослик. Всех благ. Саша. |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 12:33:58 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |