Коректура 3. Не критика, а правка. Героям НС з Тернопільської обл. Ніхто не забутий!

Ще мушу додати:
1) Моя рецензія стосувалася вірша про наймолодшого Журавлика НС.
2) У словах "тво́є, твоє́, мо́є, моє́, мо́я, моя́" нормативним, певна річ, є другий варіант, а я з якогось дива написала, що перший. Перепрошую!
3) Не подобається відсутність рими:
А у серце твОє звір, фашист новітній
Кулю злоби цілив, підлості!.. – І МУСИВ
Ти життя своє – на злеті! – там покласти,
Щоб майбутнє не змогла сволота ВКРАСТИ

Але варіантів тут не пропоную, тому що треба міняти цілі рядки, це може зробити тільки сам автор.

Ой! Ще раз перепрошуюся! Отак-то після театру о першій ночі рецензії писати! Мала на увазі відсутність рими у катрені:
Ви ставали на Майдан той заповітний,
Щоб не дати Зраді зло засіять в ДУШІ!

А у серце тво́є звір, фашист новітній
Кулю злоби цілив, підлості!.. – І МУСИВ

ду́ші - мусив - не рима. Добре, хоч зранку додивилася!

Приймається варіант "А тобі ще, синку, гратися годиться!.."

"твОє" - це помилка (західноукр. діалект) і на далі не може жодним автором вестися ніяких суперечок і оправдань.

4)" У кінці рядка "Храми правди, щастя, долі і свободи" я б навіть КРАПКУ поставила".
Можна й крапку, хоча друге речення тісно пов'язане з першим і уточнює слово першого, що саме бачиш (тому автор зробив його одним реченням). Порадимося з автором.
5) Порадимося з автором.
Варіанти: "Чи загоїться колись слід рани тої?" "Вік болітиме тепер слід рани тої".
Слушні. Обговоримо з автором.
Повторюючи двічі "не герой", автор хотів підсилити основну думку вірша, яка проходить червоною стрічкою через весь сюжет, що ЛГ - ще дитина, мала дитина, син (саме тому він [автор] так триається слова "забавки".
Я розумію автора і відчууваю його текст, тому допускаю недопустиме. Розумію, що автор готовий кричати в кожній строфі: дитина(!), синочок(!), який він герой(!)...
Розумію, авторе. Але "мо́я" прийдеться виправити.

Запропоную автору:
Варіанти: 1) "Наш журавлик наймолодший - син для мене... " і далі за текстом
2) Наш герою, ти - синочок мамі й тату...
І навічно - Син всієї України.

Дякуємо, п. Тетяно.

Замість дужки вистрибнув смайлик-моргалка. Мої вибачення.

Цілком погоджуюсь з Тетяною і Оксаною. Варіантів нема...голова іншим забита трохи.. може ввечері доберусь сюди, тоді й подумаю. А що, у автора є проблеми з варіантами? Помилчки і спірні місця гуртом підказали - далі вже його вотчина. Тай вірш складний, тяжко щось в ньому пропонувати...
Тетяно, мене тех повтор - не герой ти- з розуму зводить( Не приймаю думку хоть би що, розуміючи, що хотів сказати автор. Але сказав і заакцентував саме це- не герой ти. Так не можна.. тут поганий акцент. Бо саме герой. так, дитина. Так, жити і жити. Але нема... на небі.. став Героєм. Впевнена, що попри страшну журу, батьки пишаються своїм хлопчиком. Добре знаю галіцузів, з нашою впертістю і запалом. Але й з неймовірним почуттям власної гідності. Для них потіха зараз саме в тому,що їх син не надаремно загинув і став героєм.

Наталі:
"А що, у автора є проблеми з варіантами?" - : )))
Швидше всього,... проблема - гордість.

" Бо саме герой. так, дитина. Так, жити і жити. Але нема... на небі.. став Героєм" -
вірно, Наталю. Дитина може бути героєм. Дитина стала героєм.
Вічна пам'ять хлопчику-герою!

Для мене не зрозуміло, як гордість може стосуватись рядків вірша... То вже пиха якась, чи гординя. Я дуже горда жінка, але правлю до сьомого пота, бо мені соромно, якщо відвертий ляп в рядку... Соромно, якщо рядок збиває з думки. Бо то все недопрацьоване значить... Яка ж тут гордість може бути? Купа люду зійшолся і вказало на одне й те саме місце. То виходить, що всі читачі не дуже розумні? Чи автор не доніс думку, як слід? Я поважаю читачів і придурками їх не вважаю.. Я для них пишу. Не для себе, бо викладаю на людський суд. Диво мені все це...

По Устиму ось ще додивилася:
Тримати небо мав завжди талант - (треба якийсь знак. На мою думку, тире найкраще)
Наш Голоднюк Устим. Герой. Атлант.

Остання авторська редакція

1. Войтович Назарій Юрійович (02.06.1996-20.02.2014)
Тернопільська обл.

_СИН УКРАЇНИ (пам'яті Героїв Майдану)

Войтовичу Назарію, наймолодшому
Журавлику Небесної Сотні посвята
**
Ну який із тебе воїн?! Ти ж – дитина*
Із пушком під носом, з голосом на зломі.
І яка, скажи мені, яка причина
Привела тебе сюди?! – Те зло в судомах,
Що повзло, бридке, по вулицях столиці,
Міста вічного твоєї України?
…
А тобі ще, синку, зАбавки дивиться!..
…
А натомість бачиш: знищені, в руїнах
Храми правди, щастя, долі і свободи,
Вже вирішує майбутнє підла Зрада!

Та сердЕнько юне – нашої породи,
Що із честі, волі, гідності! – Як радо
Ви ставали на Майдан той заповітний,
Щоб не дати Зраді зло засіять в душі!

А у серце твОє звір, фашист новітній
Кулю злоби цілив, підлості!.. – І мусив
Ти життя своє – на злеті! – там покласти,
Щоб майбутнє не змогла сволота вкрасти
Неньчине, родини, України!

– Ні, не буде Україна на колінах!
…
Полягло вас!.. Вбито вас посеред площі,
Покалічено!.. Новітні яничари
Шлях навік проклали на Криваву Прощу…
– І моЯ провина в тім!.. і мОя кара…

Як же раноньки позбутися отої?!.
– Це ж тобі ще б, синку, жить, о ненько-нене!..
Не герой і не ікона – син для мене
Із Небесної із Сотні Золотої…

Лиш сімнадцять… – мало так… І як багато,
Щоб за тим ключем поринуть журавлиним!..***
Не герой ти – син Назарій мамі й тату…
І навічно – Син всієї України.

Останні кроки роб. над віршем:

Прошу Ірину зв’язатися з автором, щоб довести цю працю до кінця.


1. Войтович Назарій Юрійович (02.06.1996-20.02.2014)
Тернопільська обл.

___СИН УКРАЇНИ___

Войтовичу Назарію, наймолодшому
Журавлику Небесної Сотні посвята
**
Ну який із тебе воїн?! Ти ж – хлопчина
Із пушком під носом, з голосом на зломі.
І яка, скажи мені, яка причина
Привела тебе сюди?! – Те зло в судомах,
Що повзло, бридке, по вулицях столиці,
Міста вічного твоєї України?
…
А тобі ще, синку, зАбавки дивиться!.. --- не треба виділяти букву, зрозуміло (з наголосом все в порядку). До критиків і коректорів: як це забавки дивитсь? Можна цей рядок пропустити? Якщо можна, то прошу мене переконати.
…
А натомість бачиш: знищені, в руїнах
Храми правди, щастя, долі і свободи, --- дві частини, в одній з них є свої коми, то ці част. розмежувати ( ; ) крапкою з комою після сл..«свободи» (узгодити з філологом).
Вже вирішує майбутнє підла Зрада! – цікавий синонім, схвально.

Та сердЕнько юне – нашої породи, -- не треба виділяти букву, зрозуміло (з наголосом все в порядку). «Серденько породи» - звучить трохи несерйозно.
Що із честі, волі, гідності! – Як радо
Ви ставали на Майдан той заповітний,
Щоб не дати Зраді зло засіять в душі! – дуже гарно тут підібрано слово «Зраді» , як іронія синоніму «Раді». (Ох, ваші «засіять»!... В якому словнику це слово є? Діалектів (як коротка форма)?)

А у серце твОє звір, фашист новітній --- поміняти (це не означ., що цей рядок - такий шедевр, що його рушити не можна)
Кулю злоби цілив, підлості!.. – І мусив
Ти життя своє – на злеті! – там покласти,
Щоб майбутнє не змогла сволота вкрасти --- якщо цей вірш попаде в дит. хрестоматію?.. Поміняти слово.
Неньчине, родини, України!

– Ні, не буде Україна на колінах!
…
Полягло вас!.. Вбито вас посеред площі,
Покалічено!.. Новітні яничари
Шлях навік проклали на Криваву Прощу…
– І моЯ провина в тім!.. і мОя кара… - ------- «а може й… кара» - як варіант

Як же раноньки позбутися отої?!.
– Це ж тобі ще б, синку, жить, о ненько-нене!..
Не герой і не ікона – син для мене
Із Небесної із Сотні Золотої… ------- може б і після «Небесної» поставити три крапки?

Лиш сімнадцять… – мало так… І як багато,
Щоб за тим ключем поринуть журавлиним!..
Не герой ти – син Назарій мамі й тату…
І навічно – Син всієї України.

========================
Якщо мужчина красивий, то це не означає, що йому не треба митися і бритися. Тому що за брудом краси не помітиш.
Якщо вірш чудесний, то це не означає, що не треба поправити те, що попало в нього по байдужості автора.

Авторе, будь ласка, пошануйте наш час і здоров’я і поправте вірш.
++++++++++++++++++++++++
Обов’язково виправити:
1) А у серце твОє звір, фашист новітній
2) – І моЯ провина в тім!.. і мОя кара… - ------- «а може й… кара» - як варіант.
3) Ось не сприймаю я це «жить», «засіять». Раніше це вважалося помилками. Тепер в і-неті знаходять якісь правила-оправдання. Щось подібне, як кавоман оправдує каву, а наркоман наркотики. Недовіряю цим правилам.
Над всім іншим - …? Прошу слова поради коректорів і критиків. (Зі сторони також приймаються слушні підказки).


Коректори, викладіть, будь ласка, тут (не цілий вірш, а лише) ваші правки-пропозиції.
Щоб порадитися...
Дякуємо.

Моя думка щодо вірша про Назарія:

По-перше, мене не бентежать наголоси моЯ і мОя, твОя і т.д. Так само як і "жить", "засіять". Причому не просто не бентежать, а для мене в цьому є навіть якась "ізюминка" . Ви ж бачите, що все в цьому вірші - своєрідне, колоритне, стиль вірша такий цікавий, лексика, синтаксис - ну все. Це ніби й не вірш у прямому розумінні, а розмова, думки вголос, стилізація під розмовний стиль. Хоча при всьому тому це є поезія. В літературі є багато творів, написаних не чистою літературною мовою, а тією, якою розмовляють в західних регіонах - бо письменники й звідти є, і твори ці - красиві. До того ж було б дивно, та й неправильно це, і навіть неможливо - примусити всіх говорити і писати мовою, яка вважається літературною і в основі якої, як відомо , лежать говірки центральної частини України. Не подумайте, що я проти правил чи норм - навпаки, Ви ж самі знаєте, якою прискіпливою я буваю у цьому. Але саме в цьому вірші - це справді ізюминка. Бо якщо виправляти все, то вірш буде прилизаний, правильно-скучний, чорно-білий. А так він своєрідний, кольоровий, цікавий.

Стосовно інших зауважень напишу тільки те, з чим не згодна або маю сумнів.

Отже:

забавки дивитись - у світлі всього сказаного вище - цілком може бути. Забавки - діалектне, так говорять не тільки про ігри, але й , скажімо, телевізор теж вважають забавкою...
Хоча для ясності можна було б підібрати інше слово.

Якщо неавіть цей вірш і попаде в хрестоматії, то читати його будуть у 10-11 класі, не раніше. А вони й не такі слова знають))). У вірші це слово передає особливу експрессію, особливе ставлення. Прибрати слово - пропаде й ця експресія. Хоча, звичайно, слово нелітературне. І можна подумати, чим замінити, але так, щоб не втратити оцю емоційність.

Після Небесної три крапки, мені здається, будуть недоречні. Бо буде як нібито Піднебесна ( велика імперія) - вибачте, але саме такі асоціації. А так - Із Небесної із Сотні золотої. Єдине що золотої написати з маленької літери.

Це моя думка. Радо вислухаю інші.

Дякую, п. Лєно.
Вірш напрочуд цікавий і своєрідний.
Але ми повинні дивитися на цей твір, НЕ як на такий, який назавжди залишиться тут на порталі. )) З надією на майбутнє.
Він попаде в дитячу хрестоматію тільки тоді, коли буде нести виховний характер, навчальний (в першу чергу чистоту української літературної мови; діалекти допустимо вживати в діалозі і в спец. творах…)…
Відносно «забавки дивитись» - переконали. Хоча ріже вуха… Якщо в когось буде свій варіант корекції, то прошу порекомендувати.

Відносно слова, яке «передає особливу експрессію» в даному контексті, я, і всі читачі це сприймають позитивно, без осудження. Тому і написала про хрестоматію…
Чому?.. Адже на зауваження вчителя чи батька учень оправдає свій лексикон, опираючись на твір програмної хрестоматії. Учитель пояснить, що в даному випадку автор використав слово, яке передає особливу експрессію.
Що відповість учень? Що він також використав слово, яке передає особливу експрессію.

Згідна з вами, що треба «подумати, чим замінити, але так, щоб не втратити оцю емоційність». Дуже складна ситуація для виправлення. Ні залишати, ні замінити.
Чекаємо пропозицій для заміни…

-ти -ть - унормовані суфікси неозначеної форми дієслова. Про це є в будь-якому підручнику української мови і в будь-якому довіднику. Тобто і читати, і читать - можна вживати абсолютно вільно і це буде правильно.

Не буду сперечатися з приводу діалектизмів, але...не згодна.
Нема зараз часу доводити свою думку, скажу єдине: діалектизм недоречний там, де він один серед всіх інших, які є суто літературними, коли він виділяється серед інших як біла ворона, коли він ні за стилістикою, ні за змістом не співпадає з загальною картиною вірша. А якщо ВЕСЬ вірш написаний у такому стилі, то чому б і ні? Ми ж не будемо казати, що вірші Олександра Олеся, Богдана-Ігоря Антонича, тести пісень, які співає Пономарьов, Квітка Цісик , які співав Кузьма - погані, неправильні і недолугі?

Щодо експресивного слова. Сволота, так само як і падлюка, і багато інших - не такі вже й страшні слова. Хай краще ії вживає сучасня молодь, аніж оті їхні б*** і таке інше. Але це знову ж таки лише моя думка.