Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.
Автор: Валентина Леушина Тема:Патриотические стихи Опубликовано: 2016-09-03 14:00:45 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
НЕ МІЙ ТИ СИН
НЕ МІЙ ТИ СИН
Не мій ти син, та все ж в тривозі Повір, тремтить душа моя, Бо на твоїй стоїть дорозі Та підколодная змія... Війна... твоя дружина плаче, Матуся, правда, ще не зна, Що підеш ти туди, козаче, Де військом править сатана... Дивитимешся в очі смерті, Хай тебе Янгол береже, У тій братерській круговерті Ти побував не раз уже. Виносив з бою побратимів, Віз до батьків бійців тіла, Ходила смерть услід незримо, Вогнем палила все до тла. Почав ти тільки в світі жити, Завів з коханою сім'ю, Тобі би вже дітей ростити В своєму рідному краю. Та кличе Мати-Україна, Щоб від орди оборонить, Вона ж у нас одна-єдина, За неї серденько болить.
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 552
Прочитала за Вашою рекомендацією. Вражає. А скільки ж їх поїхало на фронт, батьки яких довго не знали де їх діти. Ви описали дійсність, від якої щемить серце.
Дякую за пам'ять.
Привіт приймаю з задоволенням, тим більше, що Ви були в нашому місті, яке ми безмежно всі любимо, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у нас свято міста, день козачества і день української арміі. Бажаю Вам натхнення і щастя, Романе!
Якщо не секрет, то з якою програмою будете виступати; співати, читати чи щось інше? Якщо будете в Жашкові то дайте знати я можу збірку свою подарувати Вам.
Трішки не вгадали, гумор я ще не видала, хоча уже дещо в мене є а от дві збірки і два альманахи вже видала, слава Богу. А ще на дві збірки лежить готовий матеріал, але фінанси співпють романси в пенсіонерів на жаль...
Ой, Романе, прошу вибачення, це Ваша збірка називається "Посміхнись", прийміть мої щирі вітання. Ми зі своїм творчим об'єднанням "Мистецька толока", також неодноразово бували в Умані нас запрошувало творче об'єднання "Літо" його беззмінний керівник Ніні Степанівна.
А я була разом зі своїм хоровим колективом у вас на Полтавщині в 2012 році, на "Сорочинському ярмарку" і привезли звідтіля два перших місця, а от в самій Полтаві побувати на жаль не вдалось
В самом деле, сердце болит за наших воинов, как за своих детей. Но как иначе защитить Украину?
Ох и дорогая цена, но не по нашей воле.
Проникновенное стихотворение.
Валя, вірш дійсно гарний, як вже всі сказали. Доведіть його до досконалості. Чудовий варіант запропонувала Ія:
1. "Не мій ти син, та я в тривозі".
2. можна написати замість "їхні тіла" "бійців тіла".
Хай Вам щастить на поетичній ниві.
Не мій ти син, та я в тривозі:
Болить тремтить моя душа,
Бо, йдешь ти по страшній дорозі
Де править бал свій сатана...
=
Дуже щемно... до сліз...
Щиро дякую за такий материнський біль
та безмежну жіночу любов. Щастя та натхнення!
З повагою та теплом.
Мені не син ти, та вся в тривозі
Повір, тремтить душа моя,
Бо на твоїй стоїть дорозі
Та підколодная змія...
Війна...твоя ружина плаче,
Матуся, правда, ще не зна,
Що підеш ти туди, козаче,
Де військом править сатана...
Дивитимешся в очі смерті,
Хай тебе Янгол береже,
У тій братерській круговерті
Ти побував не раз уже.
Виносив з бою побратимів,
Віз до батьків їхні тіла,
Ходила смерть услід незримо,
Вогнем палила все до тла.
Почав ти тільки в світі жити,
Завів з коханою сім'ю,
Тобі би вже дітей ростити
В своєму рідному краю.
Та кличе Мати-Україна,
Щоб від орди оборонить,
Вона ж у нас одна-єдина,
За неї серденько болить.
Валентино, проставила знаки, переставила подекуди слова і трішечки змінила їх, бо у Вас наголоси збивалися: твОя, будЕш. Рада буду, якщо допоможу. Хотілося щоб цей вірш став трішечки милозвучнішим... Він від душі написаний і тому потрапляє в душу...
"Мені не син ти, та в тривозі,
Повір, тремтить душа моя,"
"Війна... Твоя дружина плаче,
Матуся, правда, ще не зна,"
"Дивитимешся в очі смерті,
Хай тебе Янгол береже, "
"Виносив з бою побратимів,
Віз до батьків ти їх тіла"...
Пунктуація... + сробувала вирівняти ритм...
А далі - на Ваш розсуд...
Успіхів і натхнення, Валентино!
Ксеню, в українській мові (на відміну від російської) кажуть "їхні тіла" . (до кого?) до їх. Але (чиї?) їхні. В російській "ихние (наприклад) вещи" - це навпаки груба помилка. Я віз до їх їхні речі - переклад - Я вез к ним их вещи. Якось так. Ми всі вчимося тут - так що не ображайтеся :-)
нуууу, я виправила "твОя" і "будЕш" у цьому вірші. а це не второпаю як. Бо тіла таки "їхні" . З "їх" я трохи не права з прикладом. "Їх не було вдома коли я привіз їхні речі" - ось так краще. Думаю Ви мене зрозуміли.Їх - кого? а їхні - чиї!
"Тут пишуть всі про сльози матерів - чомусь про сльози батька не згадають" - так починається вірш мого друга. Так що в цьому сенсі не факт , що мій варіант найкращий... Сиджу на вулиці і слухаю вдалині фейерверк. День міста... Якже людям п'яних веселощів хочеться .... Не на совість давлю. Просто репліка. От такі вірші і потрібні. Як нагадування...
Most Popular Rock Songs
On YouTube
1 Passenger | Let Her Go
3.7B
2 Imagine Dragons –
Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers &
Coldplay - Something Just(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.